“Ми тобі зараз автомат в дупу засунемо”: на Харківщині російські військові погрожували зґвалтувати хлопця через сережку у вусі

Під час окупації села Піски-Радьківські на Харківщині росіяни на тривалий термін зачиняли місцевих мешканців у підвалах, викрадали і катували колишніх атовців та військових, чоловіків з патріотичними татуюваннями змушували самостійно здирати їх цеглинами, а хлопця з сережкою у вусі погрожували зґвалтувати.

Про це журналісту ZMINA розказав місцевий лікар Василь (ім’я змінено), до якого зверталися потерпілі від катувань та знущань жителі села. 

За його словами, першими в Піски-Радьківські у квітні 2022 увійшли штурмові підрозділи росіян, які тут зупинилися перепочити. Російські військові розселялися у будинках цивільних. Як розповів Василь, інколи росіяни зупиняли свій вибір на будинках, де жили люди. Окупанти буквально “виганяли людей із власних будинків”, при цьому били прикладами та погрожували розстріляти.

Василь знає про 4 випадки, коли росіяни зачиняли у погребах власників будинків:

“Підпирали у погребах, не давали вийти. Тримали так від двох днів до тижня. У людей то в погребах в основному є “закривачка”, якісь харчі. Це вже потім, коли пройшло трошки часу, люди почали про це розповідати. До мене ж як до медика жителі звертаються: “Та щось погано, захворіли” – “А чого захворіли?” – “Та у погребі “освободітєлі” закрили”. Оце ж люди розповідають, що із ними сталося і розумієш, що тут насправді відбувалося. Через те, що люди довго були в сирому погребі, а це ще був квітень, були випадки верхньодолевої пневмонії, нижньодолевої пневмонії, у жінки було запалення нирок – пієлонефрит”.

На період окупації села росіянами у селі залишалися чоловіки, які служили в зоні АТО. Місцеві колаборанти допомогли росіянам їх відшукати.

“Коли зайшли росіяни, наші ж місцеві на всіх показали. Були такі, хто з ними каталися вулицями та показували, хто де служив, де керівництво села, де мисливці, де рибаки, хто за що відповідає, хто чим займається. І почали забирати “атошників”, колишніх військових”, – розповів Василь.

Особисто Василь знає двох постраждалих учасників АТО у Пісках-Радьківських, яких разом утримували у відділку поліції в Боровій. Перший після полону став відлюдником і зовсім рідко виходить з дому. Він відмовляється від коментарів журналістам.

“З жінкою його спілкувався. Він у дуже поганому стані. Його дружина розповіла, що у нього були і ноги перебиті, і дуже великі рани, синяки були по всьому тілу”, – пригадав лікар.

Другий знайомий атовець звертався по допомогу до лікаря. Він розповів, що у полоні їх сильно били по ребрах, по нирках, по руках і ногах, були розбиті голови. Також він розповів, що їх дуже погано годували.

“Вони ж служили, тому їх відправили в Донецьку область в Лозове, Рубці. Їх змушували продивлятися, чи є міни біля доріг. Виконували різну фізичну роботу, тротуари підмітали”, – говорить він.

Василь розповів історію ще одного місцевого атовця, який під час першої “облави” росіян і допиту сказав, що у зоні АТО він просто працював на кухні. Але росіяни мали доступ до документів з військкомату у Балаклії та дізналися, що це не так:

“Коли у росіян була вся інформація по наших хлопцях з військкомату, то вони розібралися, що він не на кухні служив, а був навідником артилерії. Тому його повторно забрали та дуже жорстоко з ним поводилися”.

Атовці, які були у катівні в Боровій, розповіли лікарю про хлопця з татуюванням герба України на плечі, що потрапив у катівню. Росіяни кинули йому шматок цеглини та сказали, щоб татуювання на ранок не було, інакше його розстріляють.

“Довелося цьому хлопцю здирати шкіру, що все було у крові навкруги, щоб вивести цей герб на плечі. Людей з патріотичними наколками або з якимись арійськими чи іншими символами змушували здирати, вирізати, вичісувати якось ці наколки. Тобто ти не маєш вибору. Або ти власними руками цеглиною чи каменем виводиш це татуювання, або тебе розстріляють”, – пригадав він.

Також лікар розповів, що росіяни достатньо прискіпливо та агресивно ставилися до молодих хлопців, які, на їхню думку, мали “неправильні” зачіски чи колір волосся, носять сережки у вухах: 

“В основному це були пригнічення, сильно ображали, погрожували. Так, щоб виривали сережки чи забирали за це (на підвал. – Ред.), я не чув. Але були такі розмови типу: “Ось ти педик, гей, петушара, тебе в жопу деруть, раз ти сережку носиш. Я зараз своїм скажу і тебе там віддеруть”. В основному, це кавказці так сильно це сприймали. Говорили одному хлопцю: “Ми тобі зараз автомат в дупу засунемо. Та я сам тебе зараз в***у”.

Лікар Василь особисто знає приблизно 20 жителів села Піски-Радьківські, які постраждали від насильства з боку російських військових у період окупації.

Окремо він звернув увагу на колаборантів, які відкрито співпрацювали з окупантами, а тепер продовжують працювати після повернення української влади. Також були випадки, коли після деокупації ці колаборанти писали в СБУ доноси на інших, щоб вигородити себе.

“Зрадників дуже багато було. Частина з них виїхала, коли росіяни відступали. Та є, наприклад, працівники сільради, які з росіянами робочі договори укладали. А зараз працюють вже під українським прапором. Є ж місцеві, які росіянам машини ремонтували, варили борщі. Причому добровільно, ніхто їх не змушував – за власною ініціативою допомагали окупантам. Більшість із них тут залишилася”, – поділився Василь.

Читайте також: “Змушували ходити в туалет на українську військову форму”: Володимира з Пісків-Радьківських забрали до підвалу через шеврон

Як повідомляла ZMINA, прокуратура виявила 54 катівні й зафіксувала понад 5 тисяч випадків катувань на деокупованих територіях.

Також стало відомо, що 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну загинули 16 502 особи. Національна поліція виявила 21 масове поховання на деокупованих територіях, з яких ексгумовано 1033 тіла цивільних та військових.

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки тортур, скоєних під час російської збройної агресії проти України.  

Якщо ви стали потерпілим або свідком тортур, залиште інформацію про себе у формі за або ж напишіть на електронну адресу oh@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.  

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду  тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.