Ми спостерігачі, а не механізм забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права – Міжнародний Комітет Червоного Хреста
Заступник голови делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні Грег Мюллер підкреслив, що його організація є лише спостережним органом без механізмів примусового забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП), оскільки світова спільнота не надала такого мандату.
Про це він сказав під час конференції “Десятиліття 2014-2024. Відвойовуючи права людини. Зберігаючи демократію”, передає кореспондент видання ZMINA.
Він назвав МКЧХ хранителем міжнародного гуманітарного права.
“За Женевськими конвенціями МКХЧ – це орган, який сприяє за його дотриманню і працює зі сторонами Женевських конвенцій, підписантами цих конвенцій, для того, аби покращити дотримання цих документів. Щоб реалізувати цю ціль, нам потрібен доступ до регіонів, де відбуваються зіткнення, де є жертви, до об’єктів, де утримують людей у місцях несвободи”, – сказав Мюллер.
Він запевнив, що МКХЧ веде переговори зі сторонами конфлікту, згідно МГП, і нагадав, що сторони зобов’язані надавати МКЧХ доступ до об’єктів, де утримують військовополонених.
“Тобто це не є дискреційним повноваженням сторін. Вони зобов’язані це робити. Є, звісно, питання військової необхідності, певні інші обмеження, які впливають на рівень нашого доступу, але ми робимо все, що в наших силах, щоб домогтися цього доступу”, – сказав заступник голови.
Виставка під час правозахисної конференціїВін констатував, що дотримання МГП залежить від бажань та волі сторін конфлікту.
“Як я вже сказав, ми є спостережним органом, ми не є механізмом забезпечення дотримання МГП. Нам не надали таких повноважень, ми не отримали цього від міждержавної спільноти. Наші можливості обмежені. Відтак дотримання норм МГП, надання МКЧХ доступу до військовополонених, доступу до конфлікту й агрегування залежать від бажання держав дотримуватися цих норм”, – сказав він.
Мюллер повідомив, що останніми роками у світі відбулося падіння випадків дотримання МГС. Він повідомив, що наразі у світі 120 збройних конфліктів за участі 60 держав, і приблизно двічі більше недержавних територій. У 90 конфліктах із цих 120 конфліктів МКЧХ працює, і бачимо на цьому прикладі, наскільки менш важливим стає дотримання МГП.
“Ми бачимо, як менш важливим стає дотримання МГП у світі. Це, як інфекція, яка розповсюджується, і це ризик на майбутнє. Потрібно працювати над тим, щоб обмежити цю інфекцію”, – резюмував Мюллер.
Раніше Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що протягом 10 років Міжнародний комітет Червоного Хреста не може отримати доступ до російських в’язниць, де утримують українців.
Тим часом речник місії МКЧХ в Україні Олександр Власенко заявив, що Міжнародний комітет Червоного Хреста нікого не критикує, а лише заохочує обидві сторони конфлікту дотримуватися міжнародних законів. Завдяки цьому організація зберігає можливість отримати хоч якийсь доступ до військовополонених. Тим паче, що МКЧХ дотримується принципів неупередженості та нейтральності.
Нагадаємо, Міжнародна федерація Червоного Хреста вирішила не призупиняти членство Російського Червоного Хреста в організації, попри можливі порушення правил нейтральності, виявлені низкою міжнародних медіа.
Рішення ухвалили за підсумками чотириденного засідання в Женеві. Керівництво МФЧХ вирішило не призупиняти членство РЧХ, попри виявлені раніше журналістами порушення, а лише створити наглядовий орган і закликати РЧХ “опрацювати виявлені виклики й заявлені порушення” доброчесності.
Міжнародна федерація каже, що російська організація нібито “співпрацювала з нею протягом всієї перевірки”, а сама федерація не виявила доказів багатьох звинувачень. У федерації порекомендували провести тренінг із принципів Червоного Хреста для всього особового складу РЧХ.
Таке рішення розкритикували українські посадовці, назвавши це слабкою реакцією на серйозні звинувачення.
21 листопада 2024 року секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, генерал Дмитро Усов під час міжнародної конференції Crimea Global констатував, що міжнародні організації показали свою недієвість у звільненні незаконно утримуваних осіб.
Під час цього заходу він також повідомив, що наразі в Україні як військовополонені, які воювали у складі збройних сил РФ, перебувають громадяни Ірану, Словаччини, Ємену, Непалу, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Куби та Шрі-Ланки. Росія взагалі не звертається до України із питаннями щодо звільнення або обміну військовополонених – громадян цих 10 країн.
Напередодні заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра повідомила, що багато чує від партнерів, як вони захоплюються Україною та українцями під час такої екзистенційної війни.
“Вони захоплюються, що ми маємо бажання та спроможні проводити такі глобальні реформи в системі правосуддя. Хотілося б так само захоплюватись і нашими міжнародними партнерами, які б мали бажання і спроможності реформувати глобальне правосуддя. На жаль, на сьогодні Україна є драйвером усіх процесів реформування міжнародного права та притягнення агресора до відповідальності й відновлення справедливості. Поки ми не отримуємо тих результатів від наших партнерів, на які ми сподіваємося”, – сказала Ірина Мудра і закликала їх до реформ міжнародного правосуддя.
