Мова ворожнечі в Криму стала для РФ зброєю проти українців − дослідження

Українці, кримські татари, члени або прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, активісти Євромайдану, мусульмани і мігранти є основними групами, проти яких використовувалася мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму.

Про це свідчать дані дослідження мови ворожнечі в медіапросторі окупованого Криму, проведеного українськими правозахисними організаціями. Презентація аналітичної доповіді пройшла в Києві 28 березня.

Також, за результатами дослідження, об’єктами ненависті ставали жінки, представники ЛГБТ-спільноти, журналісти, а також представники різних релігійних конфесій.

Всього у вивченому контенті було зафіксовано 718 прикладів розпалювання ненависті. Більшість прикладів мови ворожнечі (479) зустрічається в новинних випусках телеканалів РФ. На сайтах кримських ЗМІ за час моніторингу таких прикладів знайдено 168, на сайтах органів окупаційної влади Криму − 71.

Найбільше ЗМІ і сайти “держорганів” Криму розпалювали ненависть до національних і етнічних груп людей і до жителів певних територій. В ході дослідження виявлено 36 таких груп. В основному об’єктами ненависті серед цих груп стали українці (як етнос і / або як громадянська спільнота), які проживають на території, підконтрольній Україні.

У доповіді опублікована частина прикладів розпалювання ненависті, серед яких є заклики до знищення українців. 

При цьому жителів окупованого Донбасу російська пропаганда називає “окремим народом”, а жителів Криму − росіянами. Таким чином, за допомогою російських телеканалів розпалювання ненависті до українців відбувалося не тільки в свідомості росіян, які є основною цільовою аудиторією цих каналів, але і серед жителів окупованих територій України.

“Масове використання мови ворожнечі в інформаційному просторі Криму грубо порушує українські та міжнародні норми права і журналістські стандарти, − заявила під час презентації дослідження голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. − Розпалювання ворожнечі до українців, кримських татар і мусульман всередині Криму створює основу для злочинів на ґрунті ненависті. Контрольована ненависть легалізує в очах суспільства репресії по відношенню до активістів, незадоволених діями окупаційної влади. Ефект від поширення публікацій, які розпалюють ненависть, багаторазово посилюється через жорсткі обмеження свободи слова на півострові”.

Як показав проведений моніторинг, мова ворожнечі використовується навіть у нормативно-правових актах, тексти з використанням мови ворожнечі постійно публікуються на офіційних сайтах окупаційних органів влади півострова. Головним об’єктом розпалювання ненависті у всіх цих випадках є українці як за ознакою громадянства, так і за етнічною ознакою.

“З огляду на участь Російської Федерації у міжнародному збройному конфлікті з Україною, можна зробити висновок, що вищенаведені приклади розпалювання ненависті до українців із залученням державних ресурсів – це один з інструментів ведення війни”, − заявила дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Автори доповіді рекомендують уряду України вжити всіх необхідних заходів, які можуть сприяти поліпшенню ситуації. Зокрема, правозахисники закликають Прокуратуру Автономної Республіки Крим почати кримінальні провадження проти осіб, винних у розпалюванні ненависті на території півострова. Інформацію, зібрану в доповіді, автори рекомендують використовувати в якості доказів у Міжнародному суді ООН як підтвердження етнічної дискримінації на півострові.

“Особи, винні в розпалюванні ненависті, закликах до дискримінації, пропаганді насильства з використанням адміністративних, фінансових та інших ресурсів окупаційної влади, повинні бути притягнуті до відповідальності і пропорційного покарання”, − йдеться в рекомендаціях авторів доповіді.

Авторами доповіді виступили Кримська правозахисна група та Центр інформації про права людини. В межах моніторингу досліджувалися вечірні випуски новин основних російських телеканалів, які мовлять у Криму (“Росія 1”, “НТВ” і “Перший канал”) за весну 2014 і весну 2017 року. Також був проведений аналіз контенту веб-сторінок кримських ЗМІ і окупаційної влади з березня по жовтень 2014 року і з січня по липень 2017 року.