Monobank дозволив блокувати небажаних відправників: функція може допомогти у випадках навʼязливої комунікації

Monobank запровадив функцію, яка дозволяє користувачам самостійно блокувати окремих відправників і забороняти їм надсилати грошові перекази.

Про це повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.

Фото: Олег Гороховський

За його словами, банк створив цей інструмент після звернень клієнтів у соціальних мережах. Користувачі розповідали, що люди, яких вони вже заблокували в інших месенджерах, – зокрема і колишні партнери, – продовжували надсилати їм повідомлення через коментарі до банківських переказів у застосунку.

Тепер користувачі можуть заблокувати будь-яку людину, чиї перекази вони вважають небажаними або надокучливими. Для цього потрібно відкрити деталі конкретної транзакції та обрати відповідну функцію блокування.

Запровадження такої функції також актуалізує питання цифрової безпеки та захисту людей, які стикаються зі сталкінгом – нав’язливим переслідуванням і небажаними контактами після розриву стосунків чи конфліктів.

Нагадаємо, що у червні цього року правоохоронці відкрили кримінальне провадження через повідомлення про багаторічне переслідування жінок у столиці. За даними слідства, десятки постраждалих заявляють про нав’язливі дзвінки, повідомлення, спам-атаки та погрози після знайомства з одним чоловіком. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх потерпілих і обставини справи.

Постраждалі стверджували, що один і той самий чоловік переслідує щонайменше 55 жінок, серед них – неповнолітні на момент знайомства. За їхніми словами, окремі випадки тривають із 2012 року.

Жінки описували схожий сценарій знайомства: випадкові зустрічі на вулиці, у метро або біля університетів у Києві. Після цього, за їхніми словами, починаються регулярні дзвінки, повідомлення та щорічні привітання з днем народження з однаковими текстами.

Окремі потерпілі заявляли, що чоловік вимагав розблокувати його акаунти, погрожував масовими дзвінками та запускав спам-атаки. У деяких випадках, за їхніми словами, він надсилав приватну інформацію або погрожував її оприлюдненням.

Жінки також повідомляли про використання фейкових акаунтів, через які поширювалися повідомлення, погрози та сексуалізовані коментарі. Частина постраждалих заявляла про замовлення товарів і доставлянь на їхні імена, а також про спроби отримати доступ до їхніх онлайн-акаунтів.

Окремі жінки кажуть, що зверталися до поліції, однак не завжди отримували належну реєстрацію заяв або подальшу реакцію.