Міжнародні правозахисники виступають проти намірів Південної Африки вийти з МКС

Африканські та міжнародні громадські організації та активісти будуть рішуче виступати проти виходу Південної Африки з Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) з метою захисту демократії, справедливості та досягнень в області прав людини в країні.

Про це йдеться у заяві Коаліції за Міжнародний кримінальний суд, переданій Центру інформації про права людини. 

19 жовтня 2016 року, Організація Об’єднаних Націй підтвердила отримання повідомлення Південної Африки про намір вийти з Римського статуту, установчого документу Міжнародного кримінального суду. Вихід країни займе один рік, згідно встановленої процедури. Проте, організації громадянського суспільства та опозиційні політичні групи заявили, що вони будуть оскаржувати це рішення як неконституційне у судових інстанціях Південної Африки.

 “Зі своєю історією несправедливості Південна Африка за часів Нельсона Мандели була рушійною силою створення МКС. Вихід з Римського статуту зруйнує роки прогресу в області прав людини. Противники МКС з’явилися тоді, як організація почала виконувати своє завдання, покладене на неї 124 країнами, у притягнення до відповідальності за тяжкі злочини, в тому числі і вищих посадових осіб”, – сказав Вільям Р. Пейс, координатор Коаліції за МКС.

“Жертви по всій Африці звертаються за правосуддям знов і знову, або до національної судової системи або, коли зазнають поразки, до МКС. Уряд Зуми демонструє страшну зневагу до жертв і безправних людей в Південній Африці, в країнах Африки і по всьому світу”.

“МКС залишається важливим елементом міжнародного кримінального правосуддя і вихід Південної Африки з єдиного постійного міжнародного кримінального суду свідчить про ігнорування прав людини і боротьби з безкарністю”, – зазначив Кааджал Рамджатан-Кіо, виконавчий директор Центру судових розглядів Південної Африки.

“Південна Африка повинна продовжувати сприяти розвитку міжнародного кримінального правосуддя і реформувати суди, а не відмовитися від цього, – наголосив Антон дю Плессі, виконавчий директор Інституту з вивчення проблем безпеки. – Рішення Південної Африки вийти з МКС не було затверджене парламентом. З юридичної точки зору, ратифікація договорів відбувається у парламенті. З цього логічно випливає, що вихід з договору має відбуватися так само”.

“Раптове повідомлення Південної Африки про вихід з МКС викликає глибоке розчарування. Роблячи цей крок, країна зраджує мільйони жертв найтяжчих порушень прав людини і підриває систему міжнародного правосуддя”, – додав Нетсанет Белай, директор з дослідницьких та правозахисних питань Amnesty International в Африці.

У своїй пояснювальній заяві, Південна Африка заявляє, що її перебування у складі МКС заважає її зусиллям із забезпечення миру і безпеки на африканському континенті, зокрема, посилаючись на те, що характеризується як “фундаментальні відмінності” між африканським континентом і багатьма державами-членами МКС у питаннях недоторканності глави держави. Стаття 27 Римського статуту забороняє недоторканність глави держави і вищих посадових осіб.

Питання недоторканності для діючого глави держави і вищих посадових осіб лежить в основі нинішніх проблем. У той час як питання недоторканності для глави держави ставало проблемним у деяких внутрішніх юрисдикціях, воно ніколи не виносилося до міжнародних або регіональних кримінальних судів, що займаються тяжкими злочинами. Відсутність будь-якої недоторканності є наріжним каменем системи міжнародного правосуддя Римського статуту.

Південна Африка також заявила, що вона буде вживати заходів задля скасування закону про впровадження Римського статуту в національне законодавство, що регулює відповідальність за вчинення тяжких злочинів.

Хоча Південна Африка стверджує, що її зобов’язання у рамках Африканського союзу суперечить нормі про недоторканність Римського статуту, у 2002 році країна сама прийняла закон, що містив не тільки визначення Римського статуту щодо злочинів проти людяності, воєнні злочини і геноцид, а й положення про співпрацю з МКС і заборону будь-яких видів недоторканності.

Нездатність заарештувати втікача Омара аль-Башира

У 2015 році Вищий суд Преторії постановив, що уряд не виконав своїх зобов’язань як держави-члена МКС заарештувати президента Судану Омара аль-Башира, коли він відвідав країну в червні 2015 року для участі в саміті Африканського союзу. Аль-Башир розшукується МКС за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності і геноциду в Дарфурі. Конституційний суд Південної Африки має винести рішення в наступному місяці.

“Ми сподіваємося, що це не політичний крок, приймаючи до уваги наслідки майбутнього засідання Конституційного суду в листопаді у справі аль-Башира”, – зазначив дю Плессі.

Кампанія проти МКС

Кампанія проти МКС голів урядів африканських держав розпочалася після того, як МКС видав ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира у 2009 році, хоча Судан і не є державою-членом МКС. Кампанія значно посилилася після того, як прокурор МКС відкрив справи проти кенійських політиків Ухуру Кеньятти і Вільяма Руто в 2011 році, які з часом стали, відповідно, президентом і віце-президентом Кенії.

Африканський союз рекомендував своєму спеціальному комітету африканських міністрів відкритого складу розглянути дорожню карту про можливий вихід з МКС. Але до сих пір жодна африканська країна не вийшла з Римського статуту. У 2016 році парламент Бурунді проголосував за початок цього процесу, але країна до сих пір офіційно не повідомила про це відповідну установу ООН. Громадянське суспільство, африканські парламентарі, представники Організації Об’єднаних Націй і урядовці висловили тривогу у зв’язку з таким кроком країни, якій загрожує серйозна силова і політична криза.

Тим не менш, наразі між урядами африканських країн немає консенсусу щодо виходу з МКС. На саміті Африканського союзу у цьому році кілька держав виступили проти виходу в масовому порядку. Рішення про вихід з Римського статуту залишається за окремими державами-членами МКС, а не всім Африканським союзом. У той же час, багато африканських держав-членів МКС внесли поправки в свої конституції, згідно Римського Статуту, для забезпечення внутрішньої відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид.

У жовтні 2016 року, Габон просив допомоги МКС зі злочинами, вчиненими в контексті виборчого насильства.

***

МКС є першим в світі постійним міжнародним судом з юрисдикцією щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Основним принципом роботи суду є принцип комплементарності, що полягає в тому, що суд втручається у розгляд тих чи інших справ тільки тоді, коли національні правові системи не в змозі або не бажають розслідувати і притягати до відповідальності осіб, винних у геноциді, злочинах проти людяності і воєнних злочинах.

Наразі МКС розслідує десять справ: Центральноафриканська Республіка I і II; Демократична Республіка Конго; Дарфур, Судан; Кенія; Лівія; Уганда; Кот-д’Івуар; Малі та Грузія. МКС видав 33 ордери на арешт і дев’ять повісток з’явитися перед судом. Чотири процеси тривають зараз. Було винесено два обвинувачувальних і один виправдувальний вирок.

Коаліція за Міжнародний кримінальний суд є глобальною мережею організацій громадянського суспільства в 150 країнах, що бореться за правосуддя у справах жертв воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду у національних судах та Міжнародному кримінальному суді. www.coalitionfortheicc.org