Міжнародні організації та іноземні держави мають допомогти Україні шукати цивільних заручників у російській неволі – КримSOS

Міжнародні партнери мають створити ефективний механізм для визначення місцеперебування українських цивільних заручників.

Про це заявив голова правління КримSOS Олексій Тильненко під час медіамарафону “10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості”, повідомляє кореспондент видання ZMINA. 

Олексій Тильненко зазначив, що зараз багато громадських організацій докладають колосальних зусиль, щоб знайти людей, викрадених та перевезених до місць неволі росіянами.

“Ця інформація збирається по крихтах, зі шматків паперів та свідчень звільнених. Але систематичної інформації досі немає. Міжнародні організації та інші держави можуть забезпечити відвідування цих людей для того, щоб ідентифікувати й підтвердити, що саме вони там перебувають. Це буде надважлива допомога для України“, – вважає правозахисник.

За словами голови правління Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, у положені Координаційного штабу чітко прописано, що ця структура має працювати над питаннями цивільних заручників. Однак їхня співпраця з родичами є недостатньою. Саме тому сім’ї  цивільних залишаються незадоволеними їхньою роботою.

Скрипник проти того, щоб створювати нові посади, але родичі цивільних заручників мають знати, “в яке вікно їм стукати”: Національне інформаційне бюро, Мінреінтеграції, МВС чи ще кудись.

“Більшість цивільних, яких звільняють з катівень, опиняються потім на вулиці. Це є великим щастям, якщо їм дали шанс виїхати з окупованої території. Потім ці люди всюди бігають, щоб довести, що вони були в цих катівнях. Дуже часто вони не досить поінформовані щодо того, куди саме звертатись“, – зауважує Скрипник.

Вона розповіла, що КПГ консультувала 50 родин цивільних заручників з Димера. Тоді з’ясувалося, що багатьом з них допомагає місцева селищна рада. В інших містах на Київщині люди, яких викрадали та відпустили, не знають про те, що вони мають право податися до Комісії з питань встановлення факту полону при Мінреінтеграції. 

“І зараз потрібно побудувати систему так, щоб визначити того, хто відповідатиме за реєстр НІБ. Вони, своєю чергою, можуть надавати відповідну інформацію для КШ. До його складу входитимуть делеговані організації, які мають експертизу та займаються цивільними заручниками. Це допоможе підтримувати здорову комунікацію з родичами“, – вважає правозахисниця.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.

Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер. Українська влада неодноразово закликала європейських партнерів інвестувати у свою безпеку, постачаючи Збройним силам України зброю своєчасно та в достатній кількості. 

19 лютого 2024 року Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що затримування з наданням західної безпекової допомоги Україні допомагають Росії розпочати наступальні операції одразу на кількох ділянках фронту, щоб чинити тиск на українські сили на кількох напрямках.