Міжнародна комісія зі зниклих безвісти укладає з Україною угоду про співпрацю, щоб допомогти з ДНК-ідентифікацією загиблих

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти сподівається найближчим часом укласти з Україною угоду про співпрацю, щоб комплексно допомагати органам влади ідентифікувати загиблих на основі ДНК-аналізу та проводити розслідування.

Про це під час дискусії “Профілі зниклих безвісти: голоси українських родин зниклих безвісти”, яка відбулась 20 червня в Гаазі, повідомив голова МКЗБ Томас Міллер.

Фото: МКЗБ

Він зазначив, що очолювана ним організація має 26-річний досвід пошуку та ідентифікації зниклих осіб по всьому світу. Завдяки цьому її персонал може проводити надзвичайно точні ДНК-експертизи, які допоможуть Україні зібрати необхідні докази для міжнародних судів.

 “Ми перебуваємо в процесі завершення роботи над угодою про співпрацю з Україною, яка дозволить МКЗБ та Україні запровадити комплексну програму у партнерстві з органами влади. Надзвичайно важливо, щоб ми досягли у цьому прогресу. Це дасть можливість започаткувати інформаційно-просвітницьку програму для майже 100 000 сімей зниклих безвісти“, – заявив Міллер.

МКЗБ, за його словами, планує запустити кампанію зі збору даних в Україні. Це значно полегшить ідентифікацію рештків загиблих на основі ДНК та допоможе у розслідуваннях. До цього процесу МКЗБ має намір залучити сімейні асоціації та правозахисні організації. Таким чином організація хоче підтримати та розвивати вже створену платформу громадянського суспільства.

“Ми маємо намір надати нашим українським партнерам доступ до інтегрованої системи обробки даних МКЗБ. Ця система називається IDMS і вона є дуже ефективною. Завдяки їй ми зможемо отримати дуже значні результати”, – сказав голова МКЗБ. 

Він нагадав, що МКЗБ працювала у Боснії та Герцеговині, Колумбії та Іраку, але вже після військових дій. В Україні ж, де за останніми даними безвісти зникли 30 тисяч людей, в організації буде унікальна можливість робити це під час війни.  

У відеозверненні під час дискусії міністр юстиції України Денис Малюська підкреслив, що програма МКЗБ в Україні базується на підтримці верховенства права. За його словами, український уряд співпрацює з міжнародними партнерами задля притягнення воєнних злочинців до відповідальності. Тож дуже важливо, каже він, щоб зібрані під час розслідувань справ про зниклих безвісти докази були прийнятими до розгляду у суді. Чиновник сподівається, що МКЗД допоможе залучити до цих справ міжнародних експертів.

Присутній на заході колишній посол США з особливих доручень та  воєнних злочинів Стівен Рапп наголосив, що війна в Україні стала результатом безкарності Росії, яка вчиняла жахливі воєнні злочини в інших країнах, зокрема в Чечні та Сирії. Вона продовжує викрадати цивільних, депортувати дітей та дорослих, катувати та усіляко знущатися з військовополонених. На думку Стівена Раппа, російські злочинці мають бути покараними як на національному, так і на міжнародному рівні:

“Тут є один злочин, який неможливо виправдати, – 24 лютого на мільйони українців почали з неба падати бомби. Вони (українці) нікого не чіпали, а лише хотіли створити демократичне суспільство на кордоні з Росією. Солдати, які пішли на війну та були вбиті, виконували свій обов’язок. Я сподіваюсь, що резолюцію, яку Україна винесе на розгляд в Асамблеї ООН, про створення міжнародного трибуналу, як в Нюрнберзі, підтримають. Це дозволить розпочати процес проти загального зла”.

Рапп додав, що громадянське суспільство в Україні та світі є потужною силою, що бореться за справедливість, а сім’ї мають право на правосуддя, згідно з міжнародним правом. Саме тому пошук десятків тисяч людей та розслідування їх зникнення є критично важливим для відновлення справедливості:

“Сім’ї хочуть, щоб їхні рідні повернулись живими або, як це не сумно, мертвими. Під час війни люди стають потерпілими або жертвами. Їхні родини теж стають потерпілими. Вони мають право на гідне розслідування, на розгляд їхніх справ у суді та на компенсацію”.

Зі свого боку радник посольства України в Гаазі Анатолій Соловей повідомив, що на початку червня судово-медичні експерти Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров’я відвідали лабораторію МКЗБ в Гаазі. Під час їхнього візиту вони дізналися, як організація може допомогти українським експертам та слідчим зібрати докази, необхідні для пошуку та ідентифікації зниклих безвісти, згідно з міжнародними стандартами.

Після виступів міжнародних представників слово передали українським громадським організаціям. Першою виступила лауреатка Нобелівської премії та керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, яка наголосила на надзвичайній масштабності проблеми. За її словами, з моменту російського вторгнення десятки тисяч людей вважаються зниклими безвісти. До них також додаються люди, яких досі розшукують з 2014 року.

Юристка правозахисної групи “СІЧ” Ксенія Онищенко, нагадала, що в Україні відсутні механізми повернення цивільних заручників та координаційні центри допомоги. Тож на відмінну від зниклих військовослужбовців, списки яких знаходяться у військових частинах, у цивільних досі немає такої статистики.

Координаторка груп родин військовополонених Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Олена Бєлячкова рекомендувала родинам об’єднуватися в ініціативні групи, щоб представляти їхні інтереси. Адже не кожна родина може бути присутньою на зустрічах з чиновниками та писати відповідні звернення. Особливо це стосується літніх людей та мешканців окупованих територій. 

Керівниця проєктів Всеукраїнської асоціації “Магнолія” Марина Липовецька, розповіла, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, її організація отримала понад 3 тисячі звернень про зникнення дітей від їхніх батьків. Здебільшого діти зникають, переховуючись від бомбардувань, під час евакуації та масових депортацій. Вона вважає, що офіційна цифра у 19 400 депортованих дітей є суттєво заниженою.

Голова Асоціації сімей “Жінки зі сталі” Наталія Зарицька, зазначила, що, допомагаючи сім’ям зниклих безвісти, вона зіштовхнулася з юридичними проблемами. Саме тому її об’єднання організувало роботу з відновлення та підготовки відповідних документів у співпраці з юристами та адвокатами.

Про створення “гарячої лінії” розповіла Ганна Демиденко, членкиня Жіночого ветеранського руху та “Юридичної сотні”. Започаткувавши цю ініціативу, її організація мала на меті оперативніше реагувати на інформаційні запити від родин, які були незадоволені роботою влади або не знали, як отримати офіційні документи.

У завершальній промові генеральна директорка МКЗБ Кетрін Бомбергер зазначила, що українські сім’ї мають право на правду, справедливість та відшкодування. Вона захоплюється мужністю українців, які, попри біль та страждання, продовжують боротися за кожного безвісти зниклого.