Мінздоров’я змінило звільненим з полону цивільним та військовим маршрут отримання медпослуг

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) оновило перелік закладів охорони здоров’я, які надають медичну, реабілітаційну та психологічну допомогу звільненим з полону військовослужбовцям, поліцейським, рятувальникам та цивільним особам. 

Про це інформує пресслужба МОЗ.

Відтепер такі заклади поділили на два рівні:

• на першому працюватимуть 25 лікарень по всій країні, що спеціалізуються на проведенні реінтеграційних заходів з наданням медичної та психологічної допомоги;
• на другому – 41 заклад з реабілітаційної та 25 закладів із психосоціальної та психіатричної допомоги. Їхні фахівці надаватимуть реабілітаційну та психологічну допомогу.

Повідомляється, що ця система дозволяє ефективніше опрацьовувати індивідуальні потреби пацієнтів та забезпечувати їхнє комплексне лікування.

Після звільнення з полону людина проходить первинний медогляд у визначеному закладі. Якщо стан критичний, пацієнта лишають у лікарні до стабілізації. Якщо ж загрози життю немає, людину спрямовують на подальше лікування та реабілітацію, а військових – у спеціалізовані центри реінтеграції.

Далі пацієнта комплексно обстежують і складають для нього індивідуальний план лікування та реабілітації. До цього процесу залучають лікарів різних спеціальностей і психологів, а в разі потреби – фахівців із соціальної підтримки. Далі комісія лікарів проводить фінальний огляд, щоб узгодити наступні кроки для допомоги.

Після цього лікар-куратор надає письмові рекомендації стосовно:

• реабілітаційної допомоги;
• психологічної допомоги;
• амбулаторного лікування;
• соціальних послуг.

Також є можливість скористатися правом на санаторно-курортне лікування тривалістю у 18 днів. Якщо людина обирає оздоровлення самостійно, держава компенсує вартість путівки приблизно в 16,4 тис. гривень.

Військовослужбовці обов’язково мають пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). За її результатами комісія вирішить, чи може боєць повернутися до служби, чи потребує подальшого лікування та реабілітації.

Загалом допомогу звільненим з полону надаватимуть аж 80 закладів у 22 регіонах України, окрім Донецької, Луганської та Херсонської областей. Їхні працівники обов’язково мають пройти дистанційний курс “Особливості ведення пацієнтів, які пережили полон, піддавалися тортурам та сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК)”.

Читайте також: Омбудсман отримав понад 1,3 тисячі скарг на недоліки у системі державного захисту звільнених з полону цивільних

Нагадаємо, правозахисна спільнота України неодноразово закликала МОЗ виконати норми ухваленого Закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (№ 2010-ІХ) та ухвалити порядок, який би гарантував потерпілим необхідну медичну допомогу безкоштовно.

Правозахисники пояснювали МОЗ, що після звільнення незаконно утримувана Російською Федерацією людина не могла отримати необхідну допомогу через стандартний трек сімейного лікаря. Адже після звільнення потерпілі громадяни України мають наслідки від пережитих тортур та ненадання медичної допомоги в російських місцях несвободи під час полону або незаконного ув’язненння. 

За даними моніторингу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, загальна кількість звільнених з російського полону цивільним, яким надали медичну, реабілітаційну та психологічну допомогу, у 2024 році становила 34 людини. Цю допомогу надали чотири заклади, що підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я. 

У травні 2025 року Східноукраїнський центр громадських ініціатив оприлюднив та презентував доповідь “Від соціального захисту до репарацій для України: повчальний досвід на основі справ цивільних, позбавлених особистої свободи в умовах збройної агресії Росії”. 

У документі правозахисна організація вказала на проблеми в системі підтримки та правового захисту звільнених з незаконного ув’язнення цивільних. 

У липні Міністерство розвитку громад та територій України повідомило виданню ZMINA про створення спеціального бланка заяви для спрощеного надання цивільними особами або членами їхніх сімей інформації про причини потрапляння в незаконне російське ув’язнення, перебування та звільнення з місць несвободи.

У липні голова Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля Ігор Котелянець закликав парламент оновити чинний профільний закон № 2010-ІХ, щоб охопити всіх постраждалих від незаконного ув’язнення та усунути дискримінацію. Правозахисник наполягає, що закон застарів і не враховує реалій повномасштабного вторгнення росіян в Україну. 

Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля надає юридичний супровід потерпілим, яких Російська Федерація незаконно позбавила особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, в разі, якщо відповідна комісія при Мінрозвитку відмовилася визнати факт позбавлення свободи.

Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.