Мін’юст опублікував рейтинг українських в’язниць, але в лідери потрапила установа із сумнівною репутацією
Міністерство юстиції опублікувало рейтинг українських в’язниць, до першої десятки якого потрапила виправна колонія із сумнівною репутацією, в якій раніше порушували права ув’язнених.
Про це повідомляє видання “Фокус”.
Рейтинг міністерство опублікувало наприкінці липня. Для оцінювання ефективності діяльності установ, закладів охорони здоров’я та державних підприємств Державної кримінально-виконавчої служби використовували спеціальні правила обчислення та таблиці критеріїв. Максимальна оцінка, яку могла набрати установа, становила 1 тисячу балів.
“Новий механізм комплексної оцінки успішності установ допоможе Міністерству юстиції регулярно відстежувати їхній прогрес. Зокрема, у таких сферах, як фінансова діяльність, кадрове забезпечення, безпека / режим, соціально-виховна робота, умови тримання, права людини, охорона здоров’я, державне підприємство установи виконання покарань”, – запевняв очільник Мін’юсту Денис Малюська.
За результатами оцінювання, найбільшу кількість балів набрали:
- Качанівська ВК №54 (Харківська область) – 769,52 бала;
- Надержинщинська ВК №65 (Полтавська область) – 746,75;
- Диканівська ВК №12 (Харківська область) – 743,36;
- Полтавська ВК №64 – 729,71;
- Мелітопольська УВП №144 (Запорізька область) – 697,04;
- Покровська ВК №17 (Харківська область) – 687,79;
- Холодногірська ВК №18 (Харківська область) – 675,27;
- Божковська ВК №16 (Полтавська область) – 671,24;
- Кам’янська ВК №34 (Дніпропетровська область) – 667,31;
- Темнівська ВК №100 (Харківська область) – 663,48.
Публікація рейтингу спричинила критику з боку фахівців, які опікуються проблемами засуджених, зокрема через появу в ній Темнівської виправної колонії. Ще декілька років тому моніторинг Офісу Омбудсмана показував, що, наприклад, для отримання медичної допомоги в’язням там необхідно отримати згоду оперуповноваженого.
Скаржилися засуджені й на якість їжі в їдальні, а також на те, що адміністрація колонії доручає окремим засудженим контролювати поведінку інших. Внаслідок цього фактично кожне третє правопорушення, вчинене засудженими, було пов’язане з конфліктами, що виникають між ними.
Декілька разів потрапляла вищезгадана колонія й до поля зору Комітету Ради Європи з питань запобігання катуванням. Минулого року делегація комітету зазначала, що установа є кричущим порушником прав людини. Проте, згідно з моніторингом Офісу Омбудсмана, у 2020-му скарг на дії адміністрації від засуджених не надходило.
“У статистиці можна побачити безліч показників, за якими складався рейтинг, наприклад вартість утримання одного ув’язненого, фінансова діяльність, дотримання прав засуджених тощо. Взагалі, рейтингову оцінку установ я підтримую, але виникають неоднозначні почуття, коли бачиш у рейтингу Замкову ІК-58 або Темнівську ВК-100. Саме з цих колоній не перестають надходити скарги до правозахисників”, – коментує публікацію рейтингу Мін’юсту голова правління правозахисної організації “Альянс української єдності” Олег Цвілий.
Активісти вимагають вилучити колонію з рейтингу, однак не тільки через порушення прав в’язнів, але й через імовірне забруднення адміністрацією довкілля.
Викликає обурення у фахівців і потрапляння до рейтингу Олексіївської виправної колонії №25 у Харкові, де за дев’ять років (до 2019-го включно) 38 осіб отримали вироки за статтею 391 ККУ щодо вчинення так званої злісної непокори законним вимогам адміністрації. Фактично причиною додавання декількох років чинного вироку засудженим ставали відмови прибирати в камерах. Презентуючи рейтинг, у Мін’юсті повідомили, що використовували для його складання інформацію за 2020 рік, а тому інформація про порушення, ймовірно, просто не бралася до уваги.
На думку директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, однією з проблем рейтингу Мін’юсту стали самі критерії, які були однаковими для установ з різними рівнями безпеки.
“Мені здається, цей рейтинг для наших реалій дуже поверхневий і багатьох факторів не враховує, наприклад не вказано кількості кримінальних проваджень, які були відкриті щодо адміністрації і співробітників тієї чи іншої колонії. Але ж це важливий фактор”, – вважає правозахисник.
Нагадаємо, що вже понад рік правозахисники критикують Міністерство юстиції за впровадження так званого експериментального проєкту з відкриття платних камер СІЗО. За словами фахівців, у такий спосіб легалізують дискримінацію за майновим станом. У серпні минулого року в Запорізькому СІЗО один з в’язнів, наприклад, викупив для себе всі місця в камері підвищеного комфорту, а тому інші затримані не могли скористатися послугою.
Попри критику Мін’юст продовжить відкривати платні камери. За рік роботи проєкту, як розповіли у відомстві, встигли зробити ремонт у 25 звичайних камерах, де можуть перебувати 162 людини. Покращувати умови за гроші від платних камер обіцяють і у в’язницях суворого режиму.
Раніше ZMINA розповідала про те, в яких умовах тримають людей в українських СІЗО, та публікувала спеціальну інструкцію про те, як вижити в слідчому ізоляторі, якщо ви туди потрапили.
Фотографія обкладинки: з відкритих джерел