Минулого року в Україні не зафіксували жодного антисемітського нападу – експерт

За минулий рік експерти не зафіксували в Україні жодного випадку насильства на ґрунті антисемітизму.

Про це йдеться в статті експерта Асоціації єврейських організацій та общин України В’ячеслава Ліхачова на сайті організації.

За словами Ліхачова, тема антисемітизму в Україні викликає велику увагу у світі.

“Антисемітизм в Україні викликав стурбованість у американських політиків і ізраїльських міністрів, мисливців за нацистами і журналістів “Аль-Джазіри”. Багато галасу наробив лист конгресменів США, які, зваливши докупи факельні ходи і політику пам’яті, навіть звинувачували український уряд у державній підтримці антисемітизму”, – пише він.

Водночас, як підкреслює експерт, якщо звернутися до фактів, то рівень антисемітизму в країні зменшується:

“Спільною рисою заяв про український антисемітизм, які прогриміли минулого року, був практично повний відрив від реалій, що призводить до неадекватності оцінок. За даними мого моніторингу, у 2018 році не було зафіксовано жодного випадку антисемітського насильства. Як, утім, і у 2017-му. Відомий один випадок, коли під час конфлікту, який перейшов у фізичну сутичку, нападник серед інших лайок на адресу потерпілого вигукнув і антисемітські. Але антисемітизм не був ні причиною нападу, ні істотною частиною всього конфлікту”.

Ліхачов зазначив, що хвилю жорстоких нападів на євреїв експерти фіксували у 2005–2007 роках. Водночас він зауважив, що в Україні досі присутній вандалізм щодо синагог, єврейських центрів та громад.

“Таких інцидентів у 2018 році зафіксували 12. Минулого року кількість актів антисемітського вандалізму зменшилася вдвічі, порівнюючи з попереднім. Хвиля інцидентів, пов’язаних з антисемітським вандалізмом, що почалася 2014 року, зійшла на спад. Судячи з наявної далеко не повної інформації, значна частина інцидентів останніх років була частиною організованих проросійськими силами провокацій, покликаних дестабілізувати ситуацію в Україні та дискредитувати нову владу на міжнародній арені. Спекуляції на антисемітизмі із самого початку агресії були важливою частиною російської інформаційної війни”, – розповів Ліхачов.

Проблемою в Україні залишається безкарність антисемітських публічних виступів.

“Безкарними залишаються розгнуздана редакційна стаття в газеті “Чортківський вісник”, виступ на мітингу в Одесі, виставлені на ютубі полум’яні промови мера міста Сколе, пости в соціальних мережах лідера фастівської організації ВО “Свобода”, провокаційні висловлювання військового прокурора в інтерв’ю і багато інших антисемітських заяв. Публічне засудження і реакція структур громадянського суспільства найчастіше залишаються єдиною реакцією на ці правопорушення”, – підсумовує експерт.