Мінрозвитку пропонує одноразові виплати у 50 тисяч грн незаконно ув’язненим цивільним на ТОТ або у РФ

Міністерство розвитку громад та територій України ініціює одноразові виплати у розмірі 50 тисяч гривень всім цивільним громадянам, які постраждали внаслідок незаконного позбавлення їхньої особистої свободи Росією.

Про це повідомив заступник міністра Олексій Рябикін під час брифінгу, присвяченого дотриманню прав звільнених із неволі цивільних.

Заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін. Фото: Мінрозвитку

За словами Рябикіна, мета ініціативи – забезпечити справедливу й системну підтримку всіх громадян, які зазнали переслідувань з боку агресора.

Як повідомив чиновник, для отримання одноразової грошової допомоги звільнені цивільні мають отримати довідку від Координаційного штабу. Після цього їм необхідно подати відповідну заяву до Мінрозвитку. Виплати здійснюватимуться не залежно від того, чи отримала потерпіла людина відповідний статус від Комісії з питань факту позбавлення особистої свободи. 

Представник Уповноваженого Верховної Ради України Юрій Ковбаса повідомив, що розробляється постанова, що передбачатиме повний пакет підтримки, зокрема надання медичної, соціальної, реабілітаційної та реінтеграційної допомоги цивільним, що повернулися з російської неволі.

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова нагадала, що нещодавно правозахисники звернулися до прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко із закликом запровадити ефективну систему підтримки для людей, які постраждали внаслідок протиправних дій з боку РФ. Зокрема, через катування, незаконне позбавлення волі, насильницькі зникнення або інші тяжкі злочини, скоєні російською стороною. 

“Має бути запроваджена базова підтримка для людей, яких звільнили з російської неволі, незалежно від того, з яких причин вони були затримані окупантами. І ми активно просуваємо цю ідею. Нещодавно представник Офісу омбудсмана повідомив, що їхнє відомство розробило своє бачення стосовно того, як ця базова підтримки має виглядати”, — додає правозахисниця. 

Вона вважає, що зараз не потрібно поспішати з внесенням змін до Закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України”.

“Я довго була адептом того, що цей закон треба переглянути в контексті широкомасштабного вторгнення. І насамперед через те, що він не був написаний для ситуації, коли захоплення військових в полон чи незаконне утримання цивільних з боку РФ є системною та масштабною практикою. Можливо, варто відверто поговорити, а чи має цей закон застосуватися до військовополонених, адже факт їхнього утримання в полоні не має потребувати рішення комісії – є відомчі процедури підтвердження цього факту. Але чи зможемо ми зараз мати відкриту дискусію про це й про інші можливі зміни до закону? Це велике питання”, – зазначає вона. 

Правозахисниця радить продовжувати напрацьовувати зміни до закону, щоб суттєво його переосмислити. Але поки що складно говорити, чи є реальні перспективи підтримки парламентом цих змін.

Водночас проблема обмеженого доступу до послуг і допомоги для тих, хто не отримав позитивного рішення комісії про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, залишається.

На думку Луньової, базова підтримка має надаватися всім особам, які зазнали шкоди життю та здоров’ю внаслідок воєнних злочинів, одним з яких є катування. Експертка нагадала, що разом з колегами нещодавно досліджувала тему підтримки осіб, що зазнали катувань. В результаті було зроблено висновок, що основним варіантом надання допомоги цивільним є отримання ними статусу “позбавлений особистої свободи”. І головною причиною для цього є той факт, що держава жодним чином не підтримує цю категорію осіб, тобто вона залишається “невидимою”.

Саме тому експерти звернулися до прем’єрки Свириденко з пропозицією закріпити за одним з міністерств повноваження про формування державної політики щодо постраждалих від збройної агресії, зокрема потерпілих від воєнних злочинів.

“У нас такого органу немає. Ми якраз адвокатуємо за те, що опікуватися потерпілими має Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України. Саме це міністерство відповідає за облік немайнової шкоди, спричиненої війною”, – зауважила експертка.

Директорка з адвокації ZMINA наголосила, що поки вони разом із колегами напрацьовують моделі базової підтримки. Планується проведення консультацій з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, оскільки така підтримка має обов’язково включати соціальний супровід тих, хто повертається із російської неволі.

Луньова наголошує, що не всі питання можна буде вирішити через постанову Кабміну, але більшість з них вдасться розв’язати завдяки розробці програм підтримки звільнених цивільних. До неї входила б, зокрема, психологічна, медична, соціальна, правова й матеріальна допомоги. 

З лютого по жовтень 2025 року Комісія з питань встановлення факту позбавлення свободи розглянула понад 3 700 заяв і ухвалила 3 271 рішення про встановлення такого факту. Загальна сума виплат перевищила мільярд гривень, зокрема було призначено понад 8 тисяч щорічних і понад 3 тисячі одноразових допомог.

Нагадаємо, ZMINA оприлюднила аналітичну записку, спрямовану на визначення потреб і проблем, з якими стикаються постраждалі від катувань, жорстокого або нелюдського поводження. Вона охоплює оцінювання поточного стану в Україні системи підтримки осіб, постраждалих від воєнних злочинів, зокрема катування, жорстокого або нелюдського поводження, для надання рекомендацій щодо формування такої системи.