Українських журналістів, правозахисників і громадських активістів попросили утриматися від поїздок до Білорусі
З огляду на загрозу та непередбачуваність дій влади Білорусі МЗС та Мінкульт України закликали вітчизняних журналістів, представників правозахисних організацій, громадських активістів утриматися від поїздок до цієї країни.
Про це йдеться в спільній заяві міністра закордонних справ Дмитра Кулеби й міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, текст якої оприлюднено на офіційному сайті Мінкульту.
У заяві також рішуче засуджується порушення владою Білорусі прав і свобод представників медіасфери республіки.
“Продовження утисків проти журналістів, наступ на свободу слова та життя журналістів тривають усупереч вимогам демократичного світу і міжнародним зобов’язанням Білорусі. Узурпуючи білоруський інформаційний простір, Мінськ умисно і безпринципно намагається встановити тотальний інформаційний контроль і наповнювати його виключно провладною пропагандою, чому не може бути місця в сучасному світі”, – йдеться в документі.
Представники української влади виступили з вимогою до Білорусі негайно звільнити затриманого опозиційного журналіста Романа Протасевича та інших політичних в’язнів, припинити репресії проти незалежних засобів масової інформації та відновити повагу до прав і свобод людини.
Нагадаємо, засновника опозиційного телеграм-каналу NEXTA Протасевича разом із його дівчиною, росіянкою Софією Сапегою, білоруські силовики затримали 23 травня в Мінську. Він перебував на борту літака Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. Рейс приземлився в національному аеропорту Мінська після отримання повідомлення про мінування, яке виявилось хибним.
До того репресій з боку нелегітимного президента Білорусі зазнавали десятки інших незалежних ЗМІ, зокрема “Белсат” і TUT.BY, та сотні активістів.
Водночас влада Білорусі ухвалила низку поправок до законодавства, які можуть серйозно погіршити стан свободи преси в країні й сприяти масовим порушенням прав людини. Серед нововведень – дозвіл міністерству інформації заблокувати роботу ЗМІ або інтернет-ресурсу без постанови суду, якщо ті раніше отримували попередження, заборона новинним організаціям і вебсайтам публікувати результати опитувань щодо політичних, соціальних або виборчих питань, якщо ці опитування проводилися без державної акредитації, дозвіл використовувати бойову техніку проти мирних демонстрантів тощо.
Протести в Білорусі почалися після чергових виборів президента 9 серпня 2020 року. Основні гасла протестувальників – проведення повторних, чесних виборів президента країни. Влада почала придушувати мирні протести, використовуючи гумові кулі, сльозогінний газ та водомети; у відповідь траплялися сутички із силовиками. На кілька днів у країні майже повністю відімкнули інтернет. Було затримано кілька тисяч людей. Акції протесту тривають до сьогодні з різною інтенсивністю.
За наявними даними, з моменту початку протестів затримано близько 30 000 осіб, понад 2000 затриманих білорусів зазнали катувань і жорстокого поводження з боку силовиків. Водночас сфабриковано понад 1000 кримінальних справ за політичними мотивами.
США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що не визнають підсумків виборів у Білорусі. Значна частина міжнародної спільноти засудила дії влади Білорусі. З такими заявами виступили Європейський Союз, Рада ООН з прав людини, Рада Європи, ОБСЄ та ПАРЄ. Окрім цього, санкції проти влади Білорусі ввели як окремі країни (США, Литва, Латвія, Естонія, Канада), так і міжурядові організації (ЄС).
