Мінкульт хоче створити раду, що опікуватиметься декомунізацією, бо нині цей процес “проходить з надвеликим завзяттям”

Дата: 12 Травня 2022
A+ A- Підписатися

Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Інститутом національної пам’яті ініціювали створення спеціальної ради, що опікуватиметься питанням декомунізації. На думку очільника Мінкульту Олександра Ткаченка, цей процес нині проходить з надвеликим завзяттям. 

Про це міністр повідомив на сторінці у фейсбуку. 

Демонтаж пам’ятника трудящим під аркою Дружби народів. Фото: телеграм-канал Віталія Кличко

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні активніше почали говорити про необхідність, зокрема, вилучення з вулиць пам’ятників радянським та російським діячам, перейменування об’єктів та позбуття радянської символіки в містах. 

Так, наприклад, у Києві наприкінці квітня демонтували пам’ятник трудящим під аркою Дружби народів. Цю ідею підтримав скульптор Сергій Миргородський, який був одним з авторів монумента. Він оцінив його “як витвір мистецтва… на чотири з плюсом” й назвав “не шедевром”.

“Ніхто не знає, де тут українець, де росіянин. Ніколи не мало значення, це два роботяги, люди без національності”, – казав він.

Окрім цього, в столиці провели голосування за перейменування низки станцій метро. Свою позицію щодо нових назв п’яти станцій висловили понад 170 тисяч людей та, ймовірно, невдовзі станція “Берестейська” матиме назву “Бучанська”, “Площа Льва Толстого” стане станцією “Василя Стуса”, “Героїв Дніпра” – “Героїв України”, “Мінська” – “Варшавською”, а “Дружби народів” – “Ботанічною”. 

У Коростені на Житомирщині демонтували радянський пам’ятник комсомольцям, а також скульптури червоноармійців в бою та пам’ятник одному із засновників буковинської комуністичної партії в румунський період Семену Галицькому у Чернівцях. 

Демонтаж скульптури червоноармійців в бою

Ткаченко, коментуючи новий виток декомунізації в Україні, зазначив, що його не слід робити стихійним та займатись перейменуванням та знищенням памʼяток бездумно: 

“Україна вже давно почала працювати над декомунізацією. Перейменування обʼєктів, вулиць, знесення памʼятників російських діячів та позбуття радянської символіки в містах. Це зрілий і свідомий етап в розвитку нашої держави. Адже мати комуністичні та російські елементи в нашому просторі, коли СРСР та Росія свідомо знищувала українців та українську державність, – дійсно неприпустимо”.

Орган, який пропонують створити при Мінкульті, має координувати рішення, до яких приходитимуть органи місцевого самоврядування у діалозі із суспільством.

Раніше Мінкульт спільно з Інститутом національної пам’яті оприлюднив рекомендації щодо процесу декомунізації пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР. У них, зокрема, йшлось про те, що найбільш цивілізованим підходом до поводження з такими об’єктами є їх переміщення на інше місце.

“Переміщення (перенесення) пам’ятки на інше місце допускається як виняток у випадках, коли неможливо зберегти пам’ятку на місці, за умови проведення комплексу наукових досліджень з вивчення та фіксації пам’ятки (обміри, фотофіксація тощо). У цьому випадку пам’ятка не втрачає свій правовий статус, але переміщується на відповідно підготовлені меморіалізовані місця та усувається з публічного громадського простору”, – пояснювали автори рекомендацій. 

В Україні з 2015 року виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зокрема у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їхніх фрагментів стало протизаконним.

Також у межах декомунізації перейменували майже тисячу українських міст та демонтували понад 2,5 тисячі пам’ятників, пов’язаних з радянським минулим. 

У липні 2019-го Конституційний Суд визнав декомунізацію законною, однак правозахисники неодноразово критикували відповідний закон. За їхніми словами, у чинному вигляді він порушує свободу вираження поглядів, свободу асоціацій (через обмеження створення політичних партій громадських об’єднань та інших організацій), мирних зібрань (через заборону використання символіки під час зборів) та виборчі права (через обмеження брати участь у виборах для партій та їхніх кандидатів).

Негативний висновок щодо закону надала й Венеційська комісія. 

Два роки тому соціологічні опитування свідчили, що молоді українці переважно байдуже ставляться до декомунізації.

Фотографія обкладинки: КМДА

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: