Виплачувати компенсації жертвам насильства міг би Мін’юст – експерт
Надавати відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів міг би Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги.
Таку думку висловив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
“В межах країни вже створено близько ста міжрайонних центрів. З часом ця мережа центрів могла би бути інституційним органом, який забезпечив би адміністрування фонду допомоги потерпілим”, – каже Олександр Банчук.
Для відшкодування потерпілим Україна може знайти кошти. Державі треба створити фонд, який буде поповнюватись штрафами, стягненими за кримінальними вироками та адміністративними рішеннями.
“Досвід інших країн показує, що якщо створюється відповідний фонд, то джерелами його наповнення є штрафи, які стягнені з осіб за рахунок засуджених в кримінальних справах на підставі вироків. Іншим джерелом наповнення відповідного фонду може бути конфіскація майна. Третє джерело – штрафи за адміністративні правопорушення”, – розповідає експерт.
Він нагадує, що за 2014 рік суди винесли вироки про стягнення близько 90 мільйонів гривень штрафів. Адміністративно-правових штрафів тільки за рішеннями судів – близько 215 мільйонів гривень.
“В Україні є також близько 3 тисяч вироків про конфіскацію майна. Це можуть бути різні обсяги конфіскованого майна, але ви ж розумієте, що джерела надходжень є”, – переконаний Олександр Банчук.
У світі є різний досвід адміністрування такого фонду. В Естонії його адмініструє Міністерство соціальної політики, в Чехії та Німеччині – Міністерство юстиції.
Нагадаємо, міністерство внутрішніх справ України щороку реєструє понад 300 тисяч насильницьких злочинів. До таких злочинів належать вбивства, побиття, зґвалтування тощо.
Чинне законодавство в Україні передбачає процедуру, згідно з якою відшкодувати збитки потерпілому повинен передусім сам злочинець. Однак практика засвідчує, що цей механізм дуже часто не дозволяє жертві отримати компенсацію.
“Якщо держава через бездіяльність слідчих або з об’єктивних причин не знаходить підозрюваного у злочині, то потерпілий та його рідні лишаються сам на сам із проблемою. І тоді постає інше питання, що реально в Україні не визнається життя й здоров’я людини найвищою соціальною цінністю відповідно до статті 3 Конституції”, – констатує Олександр Банчук.
Експерти презентували нове видання Центру політико-правових реформ “Відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів: європейські cтандарти і зарубіжне законодавство”.
У книгу ввійшли документи Ради Європи і Європейського Союзу, які встановлюють європейські стандарти відшкодування шкоди і допомоги потерпілим від злочинів, відповідні закони Німеччини, Австрії, Швейцарії, Нідерландів, Англії, Естонії і Чехії, а також рекомендації щодо запровадження відповідних механізмів в Україні.
Нагадаємо, у 2005 році Україна підписала Європейську конвенцію про відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року. Однак держава її досі не ратифікувала. Про ратифікацію Конвенції не йдеться також у Національній стратегії у сфері прав людини, затвердженій 25 серпня 2015 року.
