Викрадений у березні мешканець Запорізької області Сергій Хрипун написав з Росії листа матері з проханням дочекатися його

Викрадений навесні росіянами мешканець Оріхова Запорізької області Сергій Хрипун написав з російської в’язниці листа матері з проханням дочекатися його. Водночас рідні досі не знають, де утримують бранця.  

Про це ZMINA розповіла донька Сергія Юлія Хрипун. 

Фото надане родиною

Сергія Хрипуна, мешканця міста Оріхів Запорізької області, росіяни викрали 24 березня. Він працював охоронцем на фермерському господарстві “Укрлан” у селі Нове. Того дня Сергій якраз перебував на роботі разом зі своїми колегами.

“Ми не бачили тата з 22 лютого, тобто відтоді, коли він поїхав на робочу зміну в село Нове. Після початку війни росіяни одразу окупували селище, де розташовувалося підприємство. Так він опинився в окупації без жодних документів“, – розповіла Юля.

За її словами, рідні протягом місяця намагалися Сергія Хрипуна вивезти з окупованого села. Але через відсутність паспорта його не хотіли пропускати на українському блокпості.  

“Через деякий час російські військові розмістили на агропідприємстві свою базу, яку поділили на декілька секторів: медичний, їдальню, склади та казарми. На той час там дислокувалися кадирівці. Після цього він уже не міг звідти вийти. Усіх працівників ферми під дулом автомата змушували виконувати різні їхні забаганки. На той час там працювало троє людей“, – додає вона.  

Зранку 24 березня Сергій Хропун зателефонував своїй донці Юлі й повідомив, що росіяни хоч і виїхали з ферми, але чомусь залишили боєприпаси та техніку.

“Усі дуже зраділи їхньому від’їзду. Згодом він подзвонив удруге і сказав, що приїхали два російські камАЗи, щоб забрати військове обладнання. Після цього з ним обірвався зв’язок. Як пізніше з’ясувалося, того дня до ферми “завітала” інша бригада“, – розповідає донька Сергія.

Щоб з’ясувати, що відбулося, Юлія Хрипун звернулася по допомогу до керівника цього підприємства. Він переглянув записи камер відеоспостереження, встановлених на фермі, і побачив, як росіяни вивозять працівників у невідомому напрямку.

“На камерах було видно, що всіх працівників роздягнули, обшукали, скрутили та запхали до камАЗів. Пізніше зі мною зв’язалися звільнені полонені, які перебували разом із Сергієм, і повідомили, що його весь час перевозили з одного місця до іншого (Токмак, Мелітополь, Оленівка та Курськ). Востаннє мого тата бачили в севастопольському СІЗО. Усі свідки дуже добре про нього відгукувались і були раді, що з ним познайомилися. Вони розповіли, що ділили між собою хліб, який їм видавали невеликими порціями“, – розповідає донька Сергія Хрипуна.

Вона також дізналася від інших полонених, що їх та її батька постійно катують. Зокрема, під час допитів їх клали на бетон головою вниз та били ногами та руками цілою групою людей.

“Інший полонений, який був з батьком в одній камері, розповів, що в нього зламані ребра та побиті ноги. Інколи до них могли застосувати шокери“, – пригадує вона.

Намагаючись знайти батька, Юля зверталася по допомогу до різних організацій. Навіть були спроби знайти його в курському СІЗО, але їхня адміністрація, як завжди, усе заперечила. Однак після розголосу про викрадення Сергія Хрипуна, восени, його мати отримала від нього листа, як зворотна адреса була написана Росія.

“Так, він написав своїй мамі. У ньому він розповів, що з ним усе гаразд і його годують. Крім того, він просив його дочекатися. Це була єдина від нього вісточка“, – додає Юлія.

Рідне місто Юлії Хрипун – Оріхів – росіяни не змогли захопити. Але окупанти його повністю знищили постійними обстрілами з різних видів озброєнь. Тобто їхня сім’я втратила все своє майно.

“Наше місто стерли з лиця землі, там залишилися лише суцільні руїни. Моя бабуся змушена була все кинути та переїхати до Запоріжжя. Ви не уявляєте, через що нам доводиться проходити. Ми втратили все. Мій тато невідомо де. І ця ситуація нас просто жахає. Я досі не можу зрозуміти, навіщо росіяни його забрали. Він звичайна людина, яка живе звичайним життям. Мій батько навіть не одягав на роботу камуфляж – він завжди був у цивільному. До того ж він має проблеми зі шлунком та підшлунковою залозою. Через це він часто приймав знеболювальні“, – каже Юлія.

Нагадаємо, за даними Міжнародної комісії  з питань зниклих безвісти, станом на початок грудня більш ніж 15 тисяч людей зникло безвісти через повномасштабну війну в Україні.

За даними Херсонської обласної прокуратури, російські війська та окупаційна влада викрали на території Херсонської області 613 людей.