Медійні вподобання жителів південного сходу майже не впливають на вразливість до російської пропаганди – дослідження

Уподобання споживачів медіа на південному сході України не мають суттєвого впливу на ступінь їхньої вразливості до ворожих наративів, створюваних і поширюваних Росією та проросійськими агентами в країні.

Такі дані дослідження Естонського центру східного партнерства, Українського кризового медіацентру та ГО “Детектор медіа”.

Фото: Reuters

Дослідження проводили у восьми цільових регіонах: Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Херсонській, Миколаївській та Харківській областях. Спочатку фахівці вивчили матеріали телевізійних новин, ток-шоу та розмовних програм, онлайн-видань, груп у соціальних мережах і телеграм-каналів, які є найпопулярнішими в цих регіонах, а також дослідили матеріали на загальнонаціональному рівні.

Усього проаналізували понад 23 мільйони повідомлень у соціальних мережах Facebook, YouTube, Instagram, Twitter та месенджері Telegram. Окрім цього, провели понад 3 тисячі інтерв’ю з місцевими жителями і По 408 у кожній області..

За словами дослідників, ворожі дезінформаційні кампанії проникають у медіапростір південного сходу України одночасно через різні канали, наприклад телебачення, місцеві медіа та соціальні мережі. Найпопулярнішими наративами в регіонах є, наприклад, такі: “Україна є неповноцінною державою”, “прославляє нацизм” або “керується ззовні”. Поширюють і ідеї про те, що “на Донбасі відбувається громадянська війна”, або ж, що “в Україні присутня потужна русофобія”.

“Зазначені наративи здебільшого походять з російського інформаційного простору. Мігруючи та адаптуючись в українському медіапросторі, вони резонують серед різних вразливих груп населення завдяки їхньому ребрендингу та поширенню багатьма різними каналами водночас. Це розмиває в очах представників вразливих груп роль Росії в розповсюдженні токсичних наративів і таким чином підриває їхнє сприйняття Росії та її дій як загрози”, – пояснюють дослідники. 

Фото: kyivpost.com

На основі отриманих даних аналітики змогли скласти узагальнений портрет найуразливішої до таких кампаній групи населення: ним є російськомовний громадянин України віком понад 45 років з Донбасу, Харкова чи Запорізької області, що живе в несприятливих соціально-економічних умовах.

“Проросійська дезінформація – централізована та наскрізна. Кремль та його союзники в українській політиці вибудували ефективну, добре скоординовану систему поширення проросійських дезінформаційних наративів. У рамках системного впливу продукується емоційно привабливий і різноманітний за формою контент, який, окрім традиційних медіаканалів, поширюється в соціальних мережах та запозичується іншими медіа далеко за межами зони безпосереднього впливу проросійських політичних сил. Основні дезінформаційні наративи не змінюються, а радше ілюструються новими “прикладами”, – наголошують автори доповіді. 

Державним органам, органам місцевого самоврядування та громадським організаціям дослідники радять проводити групові тренінги з медіаграмотності, щоб підвищити загальний рівень знань та необхідних навичок на особистому рівні. Також радять розробити комплексні програми розвитку для місцевих журналістів у цільових регіонах, щоб поліпшити її пристосованість до нових медіавикликів, посилення їхнього почуття відповідальності як працівників ЗМІ, а також підвищення рівня компетентності редакцій та медіа.

Нагадаємо, дослідження свідчать, що лише 3% українців можуть розпізнати брехню в новинах. Для підвищення обізнаності громадян Міністерство культури запустить в Україні масштабний проєкт із медіаграмотності, що базується на досвіді Фінляндії.