Медіарух виступає проти регулювальних ініціатив влади в законопроєктах “Про медіа” та щодо протидії дезінформації

Дата: 27 Січня 2020
A+ A- Підписатися

Представники медійної спільноти та громадських організацій, які входять до Медіаруху, закликають владу відмовитися від норм регулювання медійної сфери, які подано в оприлюдненому минулого тижня законопроєкті “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації” та меншою мірою у внесеному на розгляд парламенту законопроєкті “Про медіа” (№2693).

Про це йдеться в заяві Медіаруху, оприлюдненій сьогодні.

“Ми вважаємо неприпустимими спроби Кабінету Міністрів та провладної фракції в парламенті просувати загрозливі для медіа та свободи слова законодавчі норми регулювання медійної сфери під приводом впровадження сучасних форм регуляції медіапростору та боротьби з інформаційною агресією”, – заявляють учасники спільноти.

На переконання авторів заяви, розроблений Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт щодо дезінформації передбачає небезпечний рівень втручання в журналістську діяльність і дає можливості для обмеження свободи слова. Документ містить дуже неоднозначні норми, які є неприпустимими в демократичному суспільстві.

Так, він створює механізми контролю за інформаційним простором, причому не тільки за традиційними засобами масової інформації, а також і за звичайними громадянами, які в будь-який спосіб обмінюються інформацією. Додатково позбавляються прав журналіста особи, які не пройшли спеціальної процедури реєстрації і не підпадають під спеціальний контроль відповідно до встановлених державою процедур.

У заяві вказують на такі проблемні моменти цього законопроєкту.

Введення дуже вузького поняття дезінформації, запровадження кримінальної відповідальності за дезінформацію.

Створення спеціального механізму для державного втручання в інформаційну сферу – Уповноваженого з питань інформації – і наділення його надзвичайно широкими і монопольними повноваженнями у сфері інформації, без наявності достатніх запобіжних механізмів проти зловживань. Механізм, запропонований у законопроєкті, не відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема положенням статті 10 Конвенції з прав людини і основновоположних свобод та судовій практиці ЄСПЛ, і становить надмірне втручання в свободу слова.

Серйозне та безпідставне звуження прав журналістів і позбавлення їх захисту шляхом запровадження поділу на “професійних журналістів” та “журналістів”. Примусове створення спеціального органу – Асоціації професійних журналістів України (АПЖУ). Тільки тримачі картки АПЖУ зможуть називатися “професійними журналістами” і користуватимуться захистом держави, зокрема від перешкоджання законній професійній діяльності. Лише “професійні журналісти” зможуть отримувати акредитацію на публічні заходи органів державної влади.

Запровадження поняття “поширювач інформації”, під яке потрапляють звичайні громадяни (фактично ті користувачі соцмереж, які роблять свої дописи відкритими для всіх). Покладення на громадян надмірної відповідальності, вимога їхньої повної публічної ідентифікації, що суперечить міжнародному і національному законодавству та становить суттєву загрозу свободі слова.

Медіарух рекомендує МКМС утриматися від реєстрації цього законопроєкту в парламенті і категорично не рекомендує політикам та народним депутатам його підтримувати.

“З огляду на вкрай важливе завдання цього законопроєкту – протидіяти дезінформації – та відсутність дієвої відповіді на це завдання в усьому світі ми також рекомендуємо його ініціаторам повернутися до етапу розроблення концепції боротьби з дезінформацією та відпрацювати її із залученням українських та міжнародних експертів із громадського та наукового середовища”, – йдеться в заяві.

Водночас у законопроєкті “Про медіа”, на думку підписантів заяви, неоднозначно прописано вимоги до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутній дієвий механізм протидії монополіям на медіаринку та нечітко виписано процедуру формування органу співрегуляції.

Медіарух закликає депутатів і, зокрема, Комітет Верховної Ради з гуманітарної і інформаційної політики відкоригувати ці питання до другого читання.


Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали “UA: Перший”, Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, Liga.net, “Дзеркало тижня. Україна”, “Новое время”, “Цензор.нет”, 5 канал, “Український тиждень”, Opinion, низка регіональних медіа, Незалежна медійна рада, громадські організації  “Детектор медіа”, “Інститут масової інформації”, “Інтерньюз-Україна”, “Центр демократії та верховенства права”, “Фундація “Суспільність”, “Незалежна асоціація телерадіомовників”, “Донецький інститут інформації”, “Інститут демократії імені Пилипа Орлика”, Центр прав людини Zmina та інші організації, окремі журналісти – загалом понад 70 учасників. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: