Медіа пишуть про заборону УПЦ МП на Волині та Рівненщині: чи так це?

Депутати проголосували за те, щоб:

• звернутися до президента з проханням визначити законопроєкт “Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій” невідкладним і позачергово розглянути його у Верховній Раді;
• заборонити діяльність Української православної церкви московського патріархату (офіційно зареєстрованої як Київська митрополія Української православної церкви) на території Волинської області;
• рекомендувати Волинській обласній військовій адміністрації розірвати договір оренди (користування) на комплекс споруд з релігійною організацією “Святогорський Успенський Зимненський ставропігіальний жіночий монастир Волинської області” та відповідні договори з іншими релігійними громадами УПЦ МП, що користуються храмами, які є пам’ятками архітектури.

Раніше за припинення діяльності УПЦ МП в області також проголосували депутати Хмельницької, Львівської, Житомирської, Вінницької та Тернопільської обласних рад.

Видання “Суспільне” звернулося по коментар щодо правомірності такої заборони до адвоката Василя Самолюка. Він зазначив, що рішення обласної ради не має юридичної сили, оскільки забороняти діяльність релігійної організації може суд.

“Будь-які рішення органу місцевого самоврядування стосовно заборони будь-якої релігійної організації, зокрема УПЦ, є наразі незаконним. Стосовно відібрання землі – тут потрібно розглядати кожну конкретну ситуацію, на підставі яких договорів, рішень ця земля передавалася. Якщо земля оформлялася на відповідні релігійні громади, тут також абсолютно безперспективно. Стосовно договорів користування конкретним майном – теж потрібно звертатися до конкретного договору”, – каже Василь Самолюк.

Так, припинення діяльності релігійної організації, відповідно до статті 16 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, відбувається виключно в судовому порядку. Отже, ні місцева, ні центральна державна влада не мають повноважень закрити церкву чи заборонити Московський патріархат в Україні.

Крім того, не кожен охочий може бути ініціатором звернення до суду. Відповідно до закону, зробити може тільки прокурор або орган, відповідальний за реєстрацію статуту. Для місцевих парафій це відповідні ОДА / ОВА, а для монастирів, єпархій, духовних навчальних закладів це Держетнополітики. 

Незаконність таких заборон підтвердив і голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський в інтервʼю Deutsche Welle.

Як зазначає Єленський, щоб зрозуміти, чи пов’язана та чи інша релігійна структура з центрами в Росії, необхідно буде провести релігієзнавчу експертизу. Якщо буде встановлено факт підпорядкування релігійної організації центрові в РФ, ДЕСС звертатиметься до цієї організації з приписом про усунення цих зв’язків.

“Якщо церква усуває ці зв’язки, то всі претензії до цієї церкви відпадають. Якщо ні, то тоді Держслужба звертається з позовом до суду. Це досить демократична процедура, де останнє слово належатиме суду. Іншого способу припинити діяльність релігійної організації в нас немає”, – зазначив він.

За словами експерта Центру громадянських свобод Володимира Яворського, це питання є таким складним ще й тому, що в українському законодавстві взагалі відсутнє поняття “церква”. Однак релігійні громади можуть бути заборонені лише в судовому порядку на підставах, зазначених законом. 

Відповідно до тієї ж статті 16, діяльність релігійної організації може бути припинена у зв’язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією. У разі припинення діяльності релігійної громади за цих підстав дія договору безоплатного користування культовими та іншими будівлями, стороною якого була зазначена громада, також припиняється.

Нагадаємо, що законопроєкт “Про заборону Московського патріархату на території України” зареєстрували у Верховній Раді 22 березня 2022 року. Його заявлена мета – захист національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, запобігання колабораціонізму, припинення розпалювання міжрелігійної ворожнечі та дестабілізації релігійного середовища в Україні.

У грудні президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. 

Згідно з цим рішенням, у двомісячний строк до парламенту мали внести законопроєкт щодо унеможливлення діяльності афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації релігійних організацій.