Медіа поширили фейк про те, що боксерка Алжиру, яка виграла бій на Олімпіаді-2024, є трансгендерною жінкою
Поєдинок у жіночому боксі на літніх Олімпійських іграх-2024 у Парижі викликав дискусії щодо допуску представниці Алжиру, віцечемпіонки світу 2022 року Іман Хеліф, яка змагається в першій напівсередній вазі. Під час бою представниця Італії Анджела Каріні через 46 секунд зупинила поєдинок з алжиркою. Хеліф нібито не пройшла “гендерний тест”, або “тест на стать”, на чемпіонаті світу-2023 у Нью-Делі. Це спричинило появу у медіа фейків про те, що вона є трансгендерною жінкою.
ZMINA зібрала, що відомо наразі.
Фото: Getty ImagesТак, у першому раунді категорії до 66 кг Хеліф зустрілася з італійкою Анджелою Каріні, срібною призеркою чемпіонату світу-2019. Алжирка перемогла достроково після того, як Каріні відмовилася продовжувати бій після 46 секунд.
Каріні пояснила своє рішення тим, що зазнала важких ударів у підборіддя й носа та вирішила не ризикувати здоровʼям. Вона зазначила, що виступала на честь памʼяті батька і хотіла перемогти, але обрала рішення зупинитися задля свого здоров’я.
Іман Хеліф зауважила, що вона приїхала за “золотом” і готова битися з усіма. Вона – одна з двох боксерок, які беруть участь в Олімпіаді-2024 попри те, що не пройшли “гендерний тест” на чемпіонаті світу-2023 у Нью-Делі. Друга боксерка – дворазова чемпіонка світу з Тайваню Лінь Ю Тін, яка розпочинає виступи 2 серпня.
Хеліф дискваліфікували з минулорічної Олімпіади за кілька годин до бою за “золото”. Змагання проходили під егідою Міжнародної федерації боксу (IBA), яку очолює росіянин Умар Крємльов і яку не визнає Міжнародний олімпійський комітет (МОК) через низку корупційних скандалів.
Згідно з заявою IBA, спортсменки не проходили тест на рівень тестостерону. Було проведено інше дослідження, деталі якого не розголошують. Федерація визначила, що атлетки не відповідають критеріям допуску та можуть мати “переваги” над іншими учасницями. Сам Крємльов запевняє, що в боксерок знайшли чоловічі хромосоми (XY).
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що всі учасниці відповідають правилам допуску, і в їхніх паспортах зазначено, що вони – жінки, отже це не питання трансгендерності.
МОК і Олімпійський комітет боксу підтвердили, що ті самі критерії застосовувалися на всіх кваліфікаційних турнірах. Там наголосили, що спортсменки багаторазово змагалися на міжнародному рівні, включно з Олімпійськими іграми-2020 у Токіо.
До 2023 року Хеліф взяла участь у трьох чемпіонатах світу і виграла “срібло” у 2022 році. Лінь має два “золота” і “бронзу” з мундіалів. Обидві змагалися на Олімпіаді 2021 року, де Іман вибула у чвертьфіналі, а Ю Тін – в 1/8-й.
На думку МОК, Хеліф і Лінь постраждали від “раптового й свавільного рішення IBA” на чемпіонаті світу-2023, ухваленого без належної процедури. МОК закликає національні федерації домовитися про створення нової міжнародної федерації, щоб бокс залишився в олімпійській програмі.
Напередодні ОІ-2024 МОК змінив підхід, передавши відповідальність за допуск трансгендерних осіб до жіночих змагань спортивним федераціям. Це рішення базувалося на розумінні, що в кожному виді спорту можливі різні переваги, і статевий розвиток впливає по-різному. Відповідно, кожна спортивна федерація може самостійно визначити найкращий підхід.
Після цього щонайменше девʼять олімпійських федерацій оновили свої правила, зробивши їх більш жорсткими щодо допуску трансгендерних жінок до жіночих змагань.
Наприклад, федерація веслувального спорту World Rowing фактично повністю заборонила участь трансгендерних жінок у жіночих змаганнях.
У легкій атлетиці, важкій атлетиці, велосипедному спорті, плаванні та регбі також встановили заборону на участь трансгендерних жінок у жіночих змаганнях, якщо вони пройшли статеве дозрівання до початку свого переходу.
Крім того, у важкій атлетиці створили нову категорію “відкритого гендеру” для трансгендерних та небінарних осіб, які не відповідають критеріям для чоловічих або жіночих змагань. Проте ця категорія поки не представлена на Олімпійських іграх.
Утім, на ОІ-2024 все ж змагатимуться три трансгендерні людини – у легкій атлетиці, футболі та боксі.
Однією з них є Нікі Хілц у легкій атлетиці, яка пройшла кваліфікацію на Олімпіаду-2024 у бігу на 1500 метрів. Хілц ідентифікує себе як небінарна особа і використовує займенник “вони”, однак для участі у жіночій категорії вона не має жодних перешкод, оскільки Хілц народилася жінкою і пройшла статеве дозрівання, що усуває будь-які питання щодо рівня тестостерону.
Також на Олімпійські ігри вдруге поспіль їде небінарна трансгендерна особа Ребека Квінн, яка виступатиме у складі жіночої збірної Канади з футболу. Вона вже увійшла в історію на ОІ-2020, ставши першою небінарною особою на Олімпіаді та першою трансгендерною небінарною особою, яка здобула золоту медаль Ігор. Тепер Квінн є також першою трансгендерною небінарною особою, яка бере участь у двох Олімпіадах.
Унікальним є випадок філіппінського боксера Гергі Басьядана, який ідентифікує себе як чоловік, але змагатиметься у жіночій категорії до 75 кг. Він народився з “жіночим” набором хромосом і жіночими статевими ознаками й ніколи не проходив гормональну терапію для трансгендерного переходу. Це дозволяє йому брати участь у жіночих змаганнях без перешкод.
Нагадаємо, що у 2021 році в Олімпійських іграх вперше в історії виступила трансгендерна жінка. Лорел Хаббард, 43-річна важкоатлетка з Нової Зеландії, до 35 років була чоловіком, на ім’я Ґевін і не виступала на змаганнях із важкої атлетики.
У 2017 році Хаббард вже після здійснення транспереходу завоювала срібло в суперважкій ваговій категорії у жінок на чемпіонаті світу, а у 2018-му була фаворитом Ігор Британської Співдружності, але отримала травму прямо на помості.
Право стати учасницею Олімпійських ігор Лорел Хаббард отримала, коли Міжнародний олімпійський комітет (МОК) у 2015 році дав дозвіл трансгендерним спортсменам брати участь у змаганнях як жінкам, якщо їх рівень тестостерону нижче певного порогу.
Читайте також: Як писати про ЛГБТІК+ сучасно та без дискримінації: відповіді на поширені питання від медіа
