Масове зведення окупаційною владою багатоповерхівок у Криму призводить до критичної водної кризи

Після окупації Криму Росією та припинення постачання води Північно-Кримським каналом, забезпечення півострова водними ресурсами стало критичною проблемою. Розвʼязувати її мала російська влада, але реальних результатів так і не вдалося досягти. Навпаки, ситуація лише загострюється через масову багатоповерхову забудову.

Це питання дослідила редакція видання “Крим.Реалії”.

Останніми роками окупаційна влада активно зводить висотні будівлі, особливо в Сімферополі та прибережних районах. Росіяни звітують про рекордні показники житлового будівництва, проте це призводить до руйнування унікальних ландшафтів Криму та переселення значної кількості російських громадян на півострів.

Голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк заявив, що до 2030 року планується зведення 25 мільйонів квадратних метрів житла в межах розвитку Азово-Чорноморського кластера. Зокрема, будівництво охопить Алушту, Судак, Феодосію, Ленінський, Сімферопольський, Саксько-Євпаторійський та Роздольненсько-Чорноморський регіони.

Однак за таких темпів урбанізації проблема водопостачання лише загострюється. Наприклад, у Судаку, де активно будуються нові житлові масиви, подання води здійснюється за графіком протягом усього року.

Втрати води в Криму вже сягають 40%, що зумовлено зношеністю труб та частими аваріями. Проросійський політик і блогер Степан Кіскін наголошує, що російська влада не лише ігнорує цей стан, але й активно сприяє подальшій забудові, що значно перевищує припустимі норми навантаження на інфраструктуру. Це призводить до частих аварійних відключень, які лише посилюватимуться з уведенням нових будинків.

Російський блогер Олександр Горний (Сергєєв), який переїхав до Криму після окупації, зазначає, що на півострові планують будівництво нового житлового комплексу вартістю 50 мільярдів рублів, не враховуючи думку місцевих мешканців. Він наголошує, що замість розвитку Криму відбувається його руйнування: туристи приїжджають по природні краєвиди, але масова забудова знищує їх. На його думку, така ситуація триватиме, поки триває війна, діють санкції, а російські капітали залишаються всередині країни, спрямовуючись у будівельний бізнес Криму.

Російська адміністрація півострова оголосила про плани спорудження масштабного курортного комплексу в Привітному (Велика Алушта), для забезпечення якого водою використовуватимуть Білогірське водосховище. Проте ця водойма вже працює на межі можливостей: її ресурси поповнюються завдяки Карасу-Баши – одному з найпотужніших джерел Криму. Однак практика показує, що після відкриття шлюзів рівень води різко падає.

Останніми роками на півострові розпочали масове буріння артезіанських свердловин, водні запаси яких накопичувалися століттями. Зараз вони витрачаються дуже швидко, що веде до втрати стратегічного резерву питної води.

Тим часом ситуація на кримських водосховищах залишається нестабільною. Якщо Білогірське водосховище демонструє відносно позитивну динаміку, то Тайганське за два зимові місяці майже не наповнилося через низьку кількість опадів. Рівень води там значно нижчий за основу греблі, що спричиняє занепокоєння серед місцевих мешканців. Сімферопольське водосховище також зазнало значних втрат, що призвело до утворення острова, який може перетворитися на піщану косу. Чорноріченське водосховище, що забезпечує Севастополь, нині заповнене лише наполовину, що є критичним для зимового періоду. Водночас у місті триває активна забудова, що збільшує споживання води.

Російська влада визнає проблему, але без відновлення постачання води через Північно-Кримський канал розв’язати її не може. Посадовці наголошують, що через дефіцит води розвиток тваринництва та зрошуваного землеробства в Криму є неможливим. Гоцанюк заявив, що з огляду на активне будівництво необхідно оцінити потенційне зростання споживання води. Він також повідомив, що обговорювалися плани будівництва нових водосховищ, ремонту магістральних трубопроводів і контролю рівня наповненості наявних водойм.

Один із кримських громадських діячів на умовах анонімності розповів виданню “Крим.Реалії”, що навіть екологи на півострові змушені мовчати про проблему вододефіциту. За його словами, ситуація критична, проте будь-які спроби її озвучити призводять до переслідувань, оскільки в Криму сформувалася група, яка придушує будь-яку критику влади. Це значно скорочує кількість незалежних активістів, здатних відкрито говорити про екологічні загрози на півострові.

Нагадаємо, що про подання води до Кримського півострова після його деокупації можна буде говорити лише після відновлення Каховської гідроелектростанції та Північно-Кримського каналу.