Майже половина з досліджених онлайн-медіа використовують мову ворожнечі, сексизм та дискримінацію щодо жінок – ІМІ

У серпні 2024 року Інститут масової інформації провів дослідження, проаналізувавши 50 українських онлайн-медіа. Половина з них використовують у своїх матеріалах мову ворожнечі, сексизм, дискримінаційні вирази та стереотипи стосовно жінок.

Деталі дослідження оприлюднили на сайті ІМІ.

Фото: Freepik

Так, сексизм у медіа проявляється через матеріали, що дискримінують жінок на основі їхнього зовнішнього вигляду чи гендерної ролі. Часто такі матеріали створюються на основі фотографій із соціальних мереж, до яких додають принизливі та суб’єктивні коментарі. Це призводить до порушення професійних і етичних стандартів журналістики.

Українські медіа, прагнучи збільшити перегляди, також публікують сексистські матеріали, які обʼєктивізують жінок і акцентують на їхньому віці та зовнішньому вигляді. Такі статті підсилюють стереотипи про “ідеальне тіло” і часто включають неетичні деталі. Дослідники також виявили випадки дискримінації за віком і акцентування на одязі та прикрасах жінок, зокрема Олени Зеленської, без належної уваги до їхньої діяльності.

Крім того, медіа продовжують поширювати стереотипи про жінок як “господинь”, готуючи поради та рекомендації з ведення домашнього господарства. Ці матеріали, які здебільшого спрямовані на жінок, пропонують рецепти та поради з прибирання, при цьому ігноруючи участь чоловіків у домашніх обов’язках.

Такі стереотипні матеріали посилюють уявлення, що жінки є відповідальними за домашні обов’язки, що є ще одним проявом дискримінації у медіа.

“До речі, дослідники ІМІ фіксували в попередніх моніторингах, що, коли медіа пишуть про хвороби чи проблеми зі здоров’ям, для візуалізації тексту обирають жінок, які мають явні ознаки хвороби, проте, якщо в матеріалі зображений чоловік, він завжди буде маскулінним та здоровим. Ще один маркер стереотипного світу, де жінки обов’язково кволі, хворобливі, мають “зайву вагу”, а чоловіки завжди здорові та сильні”, – йдеться у матеріалі.

Отже, найчастіше жінок описують у сексуалізованому контексті, акцентуючи на їхньому віці, одязі та зовнішності, або ж представляють у стереотипних ролях, таких як “берегиня”.

Раніше ZMINA писала, що Комісія з журналістської етики, орган саморегуляції журналістів і редакцій в Україні, спільно з громадською організацією “Жінки в медіа” розробила та оприлюднила нову типову політику гендерної рівності в медійному контенті. 

У документі наголошується на важливості заохочення медіаорганізацій до ухвалення саморегуляторних заходів, впровадження внутрішніх кодексів етики та стандартів медійного мовлення, що сприятимуть гендерній рівності. Це допоможе створити належні умови праці та розвинути внутрішню політику редакцій.

Завантажити та детальніше ознайомитися з документом можна на сайті КЖЕ.

Нагадаємо, що громадська організація “Жінки в медіа” за підтримки ЮНЕСКО та японського народу проводить опитування на тему “Онлайн-насильство щодо журналісток в Україні”. Анкетування орієнтоване виключно на особистий досвід жінок, що працюють у сфері журналістики. Результати будуть представлені в узагальненому вигляді, тому анонімність учасниць гарантована.

Взяти участь в опитуванні можна до 31 серпня 2024 року включно.