Майже 60 держав і міжнародних організацій приєдналися до другого саміту Кримської платформи

Дата: 23 Серпня 2022
A+ A- Підписатися

До участі в Кримській платформі доєдналося майже 60 держав і міжнародних організацій на противагу 46 на тогорічному саміті в Києві.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила представниця президента в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.

40 держав представлені на рівні президентів і прем’єр-міністрів, зокрема з лідерами “Великої сімки”.

Цьогоріч приєдналися представники ще двох континентів – Африки й Південної Америки.

Учасники Саміту засудили дії Російської Федерації, що порушує всі можливі норми міжнародного права: незаконну окупацію та тотальну мілітаризацію Криму, порушення прав кримськотатарського народу, повномасштабне вторгнення в Україну, тяжкі злочини проти українців, а також створення економічної, енергетичної та продовольчої криз у світі та нестабільності в Чорноморському регіоні.

Повний список учасників “Кримської платформи”:

  1. Австралія
  2. Австрія
  3. Албанія
  4. Андорра
  5. Антигуа та Барбуда
  6. Беліз
  7. Бельгія
  8. Болгарія
  9. Боснія і Герцеговина
  10. Велика Британія
  11. Угорщина
  12. Гватемала
  13. Греція
  14. Німеччина
  15. Грузія
  16. Данія
  17. Іспанія
  18. Ірландія
  19. Ісландія
  20. Італія
  21. Естонія
  22. Канада
  23. Кіпр
  24. Конго
  25. Латвія
  26. Ліберія
  27. Литва
  28. Ліхтенштейн
  29. Люксембург
  30. Мальта
  31. Молдова
  32. Нідерланди
  33. Нігер
  34. Нова Зеландія
  35. Норвегія
  36. Польща
  37. Португалія
  38. Румунія
  39. Північна Македонія
  40. Словаччина
  41. Словенія
  42. Сурінам
  43. США
  44. Туреччина
  45. Україна
  46. Франція
  47. Фінляндія
  48. Хорватія
  49. Чорногорія
  50. Чехія
  51. Швейцарія
  52. Швеція
  53. Японія
  54. ГУАМ
  55. Європейський Союз
  56. НАТО
  57. Рада Європи
  58. ОБСЄ
  59. Організація американських держав

“Це наочно демонструє, що немає такої частини світу, куди не дістанеться правда про агресію Росії і боротьбу з нею українського народу”, – прокоментувала Таміла Ташева.

До другого саміту доєдналися такі нові країни: Ліхтенштейн, Ґватемала, Андорра, Беліз, Ліберія, Нігер, Гана, Суріман, Боснія та Герцеговина, а з організацій – ОБСЄ та Організація американських держав.  

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, саміт Кримської платформи особливо актуальний зараз, на тлі повномасштабної війни.

Дмитро Кулеба

“Російська агресія демонструє, наскільки гостро стоїть питання завершення окупації Криму. Адже Росія використовує захоплений півострів як військову базу для своєї агресії та дестабілізації всього світу. Повернення Криму під контроль України гарантуватиме безпеку всього Чорноморського регіону, Європи та світу”, – прокоментував він. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль презентував учасникам саміту Стратегію відновлення Криму після його деокупації, яка є складовою частиною загальної стратегії післявоєнного відновлення України.
 
Цю стратегію розробили за дорученням Володимира Зеленського його представництво в Автономній Республіці Крим, Офіс Кримської платформи, Міністерство інфраструктури, Kyiv School of Economics та Центр оборонних стратегій.
 
Прем’єр-міністр України заявив, що орієнтовні втрати України від тимчасової окупації Росією Криму сягають 118 млрд доларів.
 
Як відомо, Україна планує цьогоріч провести на рівні міністрів оборони та міністрів закордонних справ Чорноморську безпекову конференцію.
 
Крім того, 24 жовтня у хорватському парламенті відбудеться зустріч парламентських делегацій, учасників Кримської платформи. Цим заходом відкриється парламентський вимір Кримської платформи задля синхронізації законодавства щодо питань, які виникають від незаконної тимчасової окупації Росією Кримської платформи.
 
 
Нагадаємо, “Кримська платформа” – це ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь на зростання загроз безпеці, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини і захисту жертв російського режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
 
У другому саміті Україна, зокрема, збільшила кількість учасників платформи та розширила географію участі в Кримській платформі завдяки країнам Африканського континенту та іншого боку Атлантики. 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter