Лубінець констатував брак механізмів працевлаштування для ВПО в Україні

Уповноважений Верховної Ради з прав людини констатував брак механізмів підвищення рівня зайнятості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні. 

Про це йдеться в щорічній доповіді Уповноваженого про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році.

Омбудсман наголосив, що забезпечення працевлаштування ВПО або можливостей для відкриття чи відновлення власної справи – ключовий чинник успішної адаптації на новому місці проживання та інтеграції ВПО в територіальні громади, що приймають.

На сьогодні однією з головних вимог для отримання допомоги на проживання для ВПО є працевлаштування громадянина, який отримує виплати від держави.

За інформацією Міністерства соціальної політики, з 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб близько 2 мільйонів – працездатного віку. З них 123 тисячі потребують працевлаштування.

За даними Державної служби зайнятості, протягом 2024 року послуги центрів зайнятості отримували 104,9 тисячі ВПО, з них 74,9 тисячі осіб мали статус безробітного. Допомогу з безробіття отримували 53,4 тисячі осіб. Станом на 1 січня 2025 року допомогу отримували 8 тисяч ВПО.

Уповноважений указує, що на шляху до працевлаштування ВПО постає низка викликів, зокрема:

• брак інформації;
• не досить розвинуті соціальні послуги в малих громадах;
• дискримінація за віком, статтю та місцем реєстрації;
• відсутність доступного житла – тимчасового, соціального, для оренди.

Омбудсман вважає, що для ефективного розв’язання проблем та створення сприятливих умов для працевлаштування й економічної інтеграції ВПО потрібен комплексний підхід. 

Такий підхід має охоплювати заходи, що стосуються не лише безпосередньо працевлаштування, а й пов’язаних сфер життя, таких як:

• доступ до соціальних послуг;
• забезпечення житлом;
• професійна підтримка під час відкриття чи відновлення власної справи.

На переконання Уповноваженого, це сприятиме їхньому стабільному та безпечному життю, розвитку територіальних громад, що приймають, і зміцненню економіки України загалом.

Читайте також: З повномасштабним вторгненням медіаобраз ВПО змістився від стереотипів до інтеграції в громади – дослідниця

Уповноважений звертає увагу, що ще в попередній доповіді наголошував на потребі запровадження дієвих механізмів для працевлаштування ВПО та сприяння їхній зайнятості. 

Повідомляється, що 2024 року Мінреінтеграції розробило проєкт Стратегії державної політики щодо зайнятості ВПО на період до 2027 року та операційного плану заходів з її реалізації у 2025–2027 роках, метою яких є створення сприятливих умов для працевлаштування та економічної інтеграції ВПО. Однак цей документ уряд так і не ухвалив. 

Підтримуючи загалом ініціативу щодо фокусування державної політики стосовно зайнятості ВПО, Уповноважений звертає увагу на необхідність визначення стратегічних цілей та шляхів розв’язання проблемних питань, передбачення конкретних завдань, що будуть вимірюваними для об’єктивного оцінювання процесу реалізації як досягненої цілі.

Також важливим, на його переконання, є проведення інформаційних кампаній, правопросвітницьких заходів для інформування ВПО стосовно можливостей працевлаштування та забезпечення гарантій соціального захисту від безробіття.

17 травня 2025 року перша заступниця міністра соціальної політики Дар’я Марчак в аналізі для Forbes зазначила, що бізнес має переглядати підходи до інклюзії, наймання та управління персоналом в умовах браку кадрів.

Вона зазначає, що через повномасштабне вторгнення за кордон виїхали мільйони працездатних українців, а кількість працездатного населення в Україні скоротилася більш ніж на чверть.

Дар’я Марчак

“При цьому, за оцінками Інституту демографії, коефіцієнт народжуваності в Україні – 0,9 дитини на жінку, а норма для відновлення – 2,2. З огляду на ситуацію тренди задаватимуть нинішні 35–44-річні, а кількість молоді зменшуватиметься”, – зазначила посадовиця.

Вона переконана, що через скорочення населення, зниження народжуваності, старіння, міграцію бізнесу доведеться адаптуватися до ситуації.

За словами Марчак, у країні ще є резерви робочої сили – це люди економічно активного віку, які з різних причин не залучені до ринку праці. Найбільші групи – внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди з інвалідністю, досвідчені кандидати віком 50–55+, а також студенти, пенсіонери, ветерани.

“Таким чином, бізнесу доведеться звикнути до зростання середнього віку співробітників”, – переконана перша заступниця міністра соцполітики.

Через три роки після повномасштабного вторгнення ринок праці відновився на 93%. На початку 2025 року кількість претендентів на роботу та відгуків від них чи не найбільша з початку періоду дефіциту кадрів, що розпочався влітку 2023 року.

Водночас у Центрі економічної стратегії вказали, що за підсумками 2024 року середній рівень безробіття зменшився до 14,3%. У 2023 році рівень безробіття становив 17,4%, а у 2022-му – 18,5%.