Лібералізація діяльності ГО: які нововведення пропонує Мін’юст

Міністерство юстиції України підготувало законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо лібералізації діяльності громадських організацій”, який має на меті спростити реєстрацію ГО і зробити їхню діяльність ефективнішою та незалежнішою від влади, та ініціювало його обговорення з представниками громадськості. 

Які ключові зміни пропонуються та чи полегшить це життя громадським організаціям – про це представники Мін’юсту дискутували з представниками громадянського суспільства, передає кореспондентка ZMINA.

Джерело: bsmedia.business-standard.com

Детально про документ розповів заступник директора департаменту – начальник Управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації Департаменту приватного права Мін’юсту України Анатолій Лещенко. Він уточнив, що законодавчими змінами, зокрема, планується:

• встановлення єдиної організаційно-правової форми для громадських організацій – лише ГО, без громадських спілок;
• запровадження можливості ведення громадською організацією своєї діяльності на підставі модельного статуту;
• зменшення вимог до авторського статуту;
• вдосконалення порядку використання найменування ГО іноземною мовою;
• впровадження механізму автоматичного набуття членства засновниками ГО;
• детальне врегулювання процедури проведення засідань вищого керівного органу ГО та документального оформлення ухвалених ним рішень;
• скасування процедури підтвердження всеукраїнського статусу громадської організації;
• законодавче врегулювання правового статусу місцевих осередків громадських організацій зі статусом юридичної особи;
• скасування реєстрації символіки громадських організацій;
• закладення нормативної бази для здійснення електронного врядування громадських організацій;
• поширення загальних правил щодо припинення діяльності громадських організацій, реєстрації підрозділів, реєстрації символіки тощо;
• запровадження порядку реєстрації громадських організацій без статусу юридичної особи шляхом подання повідомлення про її створення;
• зменшення кількості документів, необхідних для реєстрації ГО, та строку реєстрації з трьох днів до 24 годин;
• скасування можливості продовження строків розгляду документів, поданих для реєстрації ГО.

Найдискусійніші питання стосувалися всеукраїнського статусу для ГО, реорганізації місцевих осередків зі статусом юридичної особи та введення типових статутів для ГО. 

На думку президента ГС “Українське об’єднання ринків капіталу” (UCMA) Сергія Москвіна, проєкт закону від Мін’юсту в тому вигляді, який є зараз, не про лібералізацію, а про унормування діяльності та державної реєстрації громадських об’єднань та спілок. А це зовсім не ті зміни, які потрібні, вважає він.

Зокрема, голова UCMA не бачить сенсу прибирати статті про всеукраїнський статус ГО та відокремлені підрозділи. Є в нього питання й щодо доцільності запровадження законодавчої норми про модельний статут.

“Цей документ не обов’язковий, а якщо так, то нехай Мін’юст його просто рекомендує, це не норма закону”, – наголосив він.

Водночас, на думку голови UCMA, доречними будуть такі зміни до законодавства:

• будь-які реєстраційні дії в системі Мін’юсту мають відбуватися в режимі онлайн;
• загальні збори ГО, проведені в режимі онлайн, повинні визнаватися легітимними (підтвердження легітимності – запис проведених зборів).

“Треба дозволити, щоб членами громадських організацій могли бути юридичні особи приватного права. Тоді не потрібно буде ініціювати ліквідацію громадських спілок”, – сказав Москвін.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик також висловила сумнів щодо норми про можливість використання для реєстрації ГО модельного статуту. На її думку, може виявитися так, що реєстраційні органи вимагатимуть саме такої форми документа попри рекомендаційний характер норми від Мін’юсту.

За словами правозахисника Володимира Яворського, який проаналізував текст законопроєкту на відповідність стандартам прав людини, надзвичайно позитивним є те, що документ опубліковано перед внесенням на розгляд до парламенту й щодо нього відбуваються справжні консультації із зацікавленими сторонами.

Щодо найдискусійніших питань, то, на думку експерта, скасування процедури підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання і збереження його лише для певних видів ГО є обґрунтованими.

“Всеукраїнський статус є рудиментом старого законодавства, що був пов’язаний з обмеженням території діяльності ГО. Оскільки на сьогодні ці обмеження повністю ліквідовано, то такий статус є формальним і не відбиває жодних переваг однієї ГО над іншою”, – вважає експерт.

Водночас він назвав позитивним той факт, що автори в цьому випадку ухвалили не повністю ліквідувати це поняття, а фактично перенесли розв’язання зазначеного питання на розсуд тих, хто створює ГО: окрім певних видів громадських організацій, самі засновники чи їхні члени вирішуватимуть, чи зазначати про це в назві або статуті.

Ідея ж встановлення єдиної організаційно-правової форми для громадських організацій, тобто вилучення такої форми, як “громадська спілка”, на думку Яворського, є загалом правильною, оскільки зараз неможливо створити організації зі змішаним членством, і це обмеження свободи об’єднань є дискримінаційним і необґрунтованим.

Проте шлях для впровадження цієї ідеї, обраний авторами закону, правозахисник назвав “доволі радикальним”. Замість того щоб просто дозволити змішане членство й запровадити термін “громадські організації”, який більше відповідав би Конституції, автори фактично заборонили створення спілок громадських організацій і примушують до перереєстрації всі чинні спілки.

“Це веде до зміни управління, установчих документів, офіційної назви та всього, де ця назва згадується. Для великих ГО зміна назви призводить до суттєвих фінансових та адміністративних витрат”, – пояснив експерт.

На його думку, доцільно було б просто занести громадські спілки до переліку припустимих форм ГО, а далі дати організаціям самостійно визначати свою форму й назву, реалізуючи свободу об’єднань.

З огляду на це доцільно переглянути перехідні положення проєкту закону так, щоб його ухвалення не призвело до необхідності вносити зміни до статуту та назви організації, що спричиняє багато адміністративних та фінансових витрат. Відповідно, спілки могли б спокійно продовжувати існування під загальною назвою громадських організацій, а за потреби могли б розширити членство й до фізичних осіб, пояснив Яворський.

Також автори проєкту закону пропонують ліквідувати в примусовому порядку відокремлені підрозділи ГО зі статусом юридичної особи, посилаючись на ст. 95 Цивільного кодексу України. На сьогодні ці структури ГО є дозволеними й багато організацій працюють саме так багато років. На думку Яворського, в держави наразі відсутня реальна потреба в забороні таких організацій. Щонайменше автори проєкту не наводять жодного аргументу, що зумовлював би необхідність таких змін, вважає він.

Що ж до модельного статуту, то експерт вважає, що це дійсно полегшить реєстрацію для певних ГО, зокрема онлайн, однак така ініціатива суперечить базовим принципам свободи об’єднань, коли людина самостійно ухвалює рішення про створення ГО, обирає його цілі, структуру та визначає інші питання для діяльності організації.

“Ця пропозиція, на нашу думку, є також хибною з погляду розвитку громадянського суспільства. Так, це пришвидшить реєстрацію ГО, однак якщо ГО бездумно реєструється й члени навіть не задумуються над управлінням організацією, то навряд чи така організація стало розвиватиметься. Такий підхід може створити зростання кількості “реєстрацій” організацій, однак ніяк не підтримає їхньої подальшої діяльності”, – упевнений Яворський.