ЛГБТ-активістка Міра Островська заявила про порушення авторських прав, шантаж і погрози з боку засновників бренду Re•pose

Між ЛГБТ-активісткою і мисткинею Мірою Островською та ветеранським брендом Re•pose стався конфлікт, що вийшов у публічну площину після взаємних звинувачень у порушенні авторських прав і технічному саботажі. Островська заявляє про незаконне використання її матеріалів для ШІ-візуала, шантаж і погрози, засновники бренду – про видалення підписників і “диверсію” проти ветеранської ініціативи. Сторони вже звернулися до правоохоронців і обмінялися публічними заявами в соцмережах.

ZMINA зібрала, що відомо наразі.

Міра Островська. Фото з її особистого архіву

У коментарі виданню ZMINA Міра розповіла, що на початку 2025 року вона з партнеркою розпочала співпрацю з брендом Re•pose. Команда мала створювати візуальний контент і тексти для сторінок бренду. Окрім цього, вони розробили два брендбуки, неймінг і комунікаційну стратегію. Міра охоче погодилася на співпрацю, бо знала засновників через роботу над фотопроєктом КиївПрайду “Рідні”, мала позитивні рекомендації від людини, якій довіряє, і вважала їх надійними. Її надихало, що бренд створили відкриті ЛГБТІК-ветерани, які підтримують спільноту та декларують допомогу ЗСУ. Вона хотіла підтримати військових і представників своєї спільноти та долучитися до створення якісного українського продукту.

За відсутністю ініціативи засновників бренду щодо документального оформлення, як стверджує Міра, сторони працювали без письмового договору. Островська зазначила, що вони покладалися на взаємну повагу, і згодом визнала це помилкою.

У травні–червні 2025 року, за її словами, Микола Милованов і Дмитро Гаврилюк припинили комунікацію без пояснень. Остання розмова стосувалася ініціативи дівчат щодо зустрічі для обговорення та покращення результатів подальшої співпраці. Милованов тоді повідомив Мірі та її партнерці, що зайнятий до 25 травня і пообіцяв повернутися з інформацією про можливу дату зустрічі. Після цього він більше не вийшов на зв’язок.

На початку співпраці команда отримала доступ до акаунтів бренду. Станом на лютий 2026 року цей доступ залишався активним: засновники не змінили паролі й не повідомили про припинення співпраці.

7 лютого 2026 року Міра зайшла на сторінку Re•pose і побачила, що бренд використав її фотографії для створення нового візуалу за допомогою штучного інтелекту. Вона вважає це порушенням авторських прав і порушенням етичних принципів, які вони самі прописували для бренду.

Того ж дня Міра та її партнерка звернулися до засновників з вимогою припинити використання їхніх робіт. Вони запропонували або відновити співпрацю, щоб створювати новий візуал, або розробити новий стиль і комунікацію. Також вони запропонували допомогти зі створенням нового брендбуку, в обмін на невикористання фото для ШІ-контенту.

Зрештою вони отримали грубу реакцію: засновники заявили, що мисткині нібито неправильно розуміють авторське право і що бренд може використовувати ці матеріали на власний розсуд. Після цього комунікація знову припинилася.

Міра зазначила, що вона важко пережила цю ситуацію. Вона пояснила, що вкладала у проєкт свої знання, ресурси й художнє бачення. Водночас на неї, як і на інших людей, що живуть в Україні, впливає постійний стрес через війну, обстріли та побутову нестабільність.

Під впливом емоцій вона зайшла в акаунт бренду за старим паролем і видалила публікації, створені з моменту початку співпраці до появи ШІ-візуалу. Також вона видалила частину підписників, серед яких були й ті, кого Міра та її партнерка запросили на початку співпраці з брендом. Пізніше Міра все ж відновила пости. 

У своєму пості Островська назвала цей крок некоректним. Вона та її партнерка, яка вела комунікацію з Миколою, щиро перепросили, прийняли відповідальність за ці дії та запропонували варіант врегулювання ситуації у той же день, коли вона сталася. Вони звернулися до Милованова з пропозицією обговорити ситуацію напряму. Визнали, що не знімають з себе відповідальності. Водночас запропонували безоплатно створити новий брендбук і нову комунікаційну стратегію, щоб розпочати історію бренду з чистої сторінки. 

У відповідь вона отримала образливе й дегуманізуюче повідомлення з погрозами та вимогами. Попри це, сторони домовилися про телефонну розмову. Під час неї вони погодили перелік дій для врегулювання конфлікту. Міра та її партнерка виконали ці домовленості того ж дня. Проте, за їхніми словами, засновник бренду заявив, що цього недостатньо, і почав вимагати переказ певної суми на картку та продовжив погрози. Засновники бренду виставили мисткиням рахунок на суму близько 15 тисяч гривень, пояснивши це нібито втраченою вигодою та витратами на рекламу.

Островська також розповіла, що засновники бренду опублікували дописи в соцмережах Instagram і Threads із заявами про “диверсію російської агентки”. Вона вважає ці заяви маніпулятивними й такими, що можуть спровокувати цькування.

Окремо Міра наголосила на питанні громадянства. Вона зазначила, що вже сім років живе в Україні, вважає її своїм домом. Весь цей час триває судовий процес щодо визнання її права на громадянство. Вона розповіла, що активно волонтерить для ЛГБТІК+-організацій, підтримує збори для військових і допомагає благодійному фонду “Незабутні”. Дівчина наголосила, що команда бренду знала про її статус раніше, і ця інформація не була таємницею в спільноті. Вона вважає, що публічне акцентування на цій темі створює для неї ризики та є маніпуляцією на чутливих темах. 

“Попри викривлення інформації, шантаж, погрози, та інші прояви некоректної поведінки ми не хочемо постати жертвами. Ми прагнемо застерегти інших від подібних ситуацій в “довірливих” партнерствах, де навіть “свої” можуть скористатися вразливістю та незахищеністю людини задля вигоди. 

Також ми хочемо зафіксувати те, що статус, публічність чи військовий досвід не дають права на шантаж, погрози та порушення прав”, – підкреслила Міра.

Активістка також наголосила на важливості прозорості. На її думку, ініціативи, які збирають кошти на підтримку війська, мають відкрито повідомляти, на які підрозділи спрямовують допомогу, і звітувати про використання коштів.

На завершення вона подякувала юристкам, комунікаційним фахівчиням та представникам спільноти, які підтримують її під час конфлікту. Вона висловила сподівання, що ця ситуація стане застереженням для спільноти й допоможе зробити її безпечнішою.

Тим часом на сторінці Re•pose у соцмережах дійсно з’явилася низка постів про Міру. Представники ветеранської майстерні публічно звинуватили її у технічному саботажі сторінки бренду в інстаграмі. У дописах на офіційній сторінці та на особистій сторінці співзасновника Миколи Милованова інцидент назвали “диверсією проти ветеранської ініціативи”.

Милованов розповів, що раніше співпрацював із SMM-спеціалісткою – Мірою – та витратив близько 30 тисяч гривень на її послуги. Співпраця нібито не дала очікуваного результату, після чого він припинив роботу з нею та почав самостійно розвивати сторінку майстерні. Він стверджує, що після цього сторінка почала зростати та приносити замовлення. 

Бренд заявив, що колишня працівниця скористалася доступом до сторінки та за одну добу видалила 128 підписників – це становило близько 70–80% аудиторії. Представники Re•pose стверджують, що вона застосувала метод блокування та розблокування користувачів, нібито щоб приховати сліди. Вони вважають, що ці дії мали на меті знизити охоплення сторінки ветеранського магазину, який передає прибуток на потреби Збройних сил України.

Команда бренду повідомила, що звернулася до правоохоронних органів – до Національної поліції України та кіберполіції. За словами Милованова, правоохоронцям передали дані про час, місце та пристрої, з яких здійснювали вхід в акаунт, а також інформацію про дії, які виконали на сторінці.

У своїх дописах співзасновник Re•pose використав різкі й образливі формулювання на адресу активістки, зокрема називав її “шахрайкою”, “шалавою” та публічно поширив посилання на її особисту сторінку. 

Нагадаємо, що війна має непропорційно негативний вплив на жінок з вразливих груп населення через інтерсекційну дискримінацію. Це стосується жінок з ромської спільноти, ЛГБТІК-жінок, жінок з інвалідністю, жінок із сільської місцевості, жінок старшого віку, одиноких матерів та інших. 

В умовах повномасштабної війни спостерігається посилення дії стереотипних гендерних ролей, що призводить до збільшення обсягу неоплачуваної роботи з догляду, зокрема за дітьми. Для жінок тривалість та обсяги такої роботи зросли. Ця тенденція лише поглиблює наявний розрив, який спостерігався ще до початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, коли жінки виконували вдвічі більше неоплачуваної роботи в порівнянні з чоловіками. Наразі це особливо гостро стосується жінок, які були змушені виїхати за кордон.

Тривалі негативні наслідки війни ускладнюють відновлення принципів гендерної рівності під час повоєнного відновлення і погіршують фізичне та психологічне здоров’я жінок. Тому, як наголошують правозахисники, важливо забезпечити додаткову підтримку для жінок із вразливих груп та закласти основи інклюзивного повоєнного відновлення.