Let My People Go закликає писати листи українським заручникам Кремля
У неділю, 30 жовтня, в день пам’яті жертв політичних репресій у Росії, активісти проведуть акцію солідарності з українськими політв’язнями Кремля. Активісти закликали всіх охочих влаштувати марафон написання листів.
Акція проводиться в рамках кампанії Let My People Go.
За словами організаторів, наразі принаймні 28 українців перебувають за російськими гратами з політичних мотивів. Їх безпідставно судять за злочини, які вони не здійснювали. Вони об’єднані у список #LetMyPeopleGo.
Це і відомий кінорежисер Олег Сенцов, який встав на захист Криму від російської окупації, і Олександр Кольченко та Олексій Чирній, які Кремлем були записані в його “терористичну бригаду Правого Сектора”, і Віктор Шур та Валентин Вигівський, в яких Кремль побачив міфічних “шпигунів,” і Сергій Литвинов, з якого зробили “карателя” і якого Дмітрій Кісельов звинувачував у вбивсті 30 чоловіків і гвалтуванні 8 жінок. А Микола Карпюк та Станіслав Клих, як виявилося, “воювали” в Чечні 20 років назад, наряду із Арсенієм Яценюком (і це не жарт!). Від тортур у в’язниці Станіслав вже втрачає розум…
Сидять чимало кримських татар. Хайсер Джемілєв став заручником через свого батька – відомого кримськотатарського лідера Мустафу Джемілєва.
Кримська окупаційна влада наразі штабелями записує кримських татар в “терористи”, записуючи їх без жодних підстав в організацію Хізб ут-Тахрір, яка вважається екстремістською чи не лише в Росії. Серед заручників – Руслан Зейтуллаєв, Нурі Прімов, Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов, Енвер Бекіров, Емір-Усеїн Куку, Вадим Сірук, Муслім Алієв, Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Енвер Мамутов, Ремзі Меметов, Зеврі Абсеїтов, Рустем Альбітаров.
Переслідує кримська окупаційна влада і лідера кримсько-татарського Меджлісу – Ахтема Чийгоза, та двох учасників антиросійського мітингу Мустафу Дегерменджі та Алі Асанова. На мітингу, що відбувся 26 лютого 2014 до невизнаного референдуму, кримські татари намагалися перешкодити захоплення силовиками органів влади в Сімферополі.
Можливо, вершиною абсурду є переслідування кримською владою двох активістів Євромайдану за буцім-то дії, вчинені ними проти “Беркуту” в Києві під час подій зими 2013-2014 – справи Олександра Костенко та Андрія Коломийця виглядають звичайнісінькою розправою.
Як їх радянських попередників, сучасних українських в’язнів Кремля позбавляють незалежного юриста, засуджують за розповідями “анонімних” свідків і засекречують матеріали слідства, суд не враховує матеріали захисту, які би ясно довели, що людина невинувата. Їх піддають тортурам, і людина погоджується на все, лиш би це спинити. Їм інкримінують злочини, які вони не здійснювали, і на десятки років відправляють в сучасний ГУЛАГ.
Чому Кремль бере заручників? Ці жертви згодовуються пропагандистам Кремля, яким потрібні живі люди, що після тортур зізнаються у всіх необхідних страшилках. Живі українські “терористи, шпигуни, карателі, екстремісти” є “матеріальними доказами” для російської пропаганда-машини, яка годує глядачів переважно казками.
Правила написання листів, повний список адрес та історію пам’ятної дати можна знайти на сайті letmypeoplego.org.ua.
Нагадаємо, 25 серпня 2015 року Північно-Кавказький військовий окружний суд РФ визнав українського кінорежисера Олега Сенцова винним в організації терористичного угрупування і засудив його до 20 років колонії суворого режиму.
У жовтні 2016 року заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов повідомив, що міністерство юстиції РФ заявляє про неможливість передати Україні засудженого до 20 років тюрми українського режисера Олега Сенцова через отримання ним російського громадянства. Водночас сестра політв’язня Кремля Олега Сенцова Наталія Каплан підтвердила, що її брат має тільки український паспорт. За її словами, довідку про начебто “російське громадянство” українського режисера видав слідчий ФСБ Росії.
