Кримським татарам забороняють спілкуватись рідною мовою в Криму – правозахисники

З початку окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та подальшої анексії півострову одна з найбільших етнічних груп Криму – кримські татари – зазнає дискримінації та переслідувань з боку окупаційної самопроголошеної влади. Окремою проблемою є дискримінація і обмеження кримських татар у використанні кримськотатарської мови, що набувають все більшого розмаху.

Про це йдеться у заяві Коаліції з протидії дискримінації в Україні (КПД), текст якої має у розпорядженні Центр інформації про права людини.

Зокрема, за даними правозахисників, 18 серпня 2015 року одна із трьох співробітниць (кримських татар), які працюють в перукарні в м. Сімферополь, вул. Київська 60, отримала усну догану за те, що розмовляє кримськотатарською на робочому місці.  

19 серпня 2015 року іншого співробітника Рустема Сеітова власниця закладу Наталія Радостіна викликала на розмову, під час якої сварила за використання кримськотатарської мови на робочому місці, вимагала від Сеітова розмовляти на роботі російською (“зрозумілою”) мовою. Відповідні незаконні вимоги було обґрунтовано нею тим, що вона не розуміє кримськотатарську, і відтак не може бути впевненою, що розмова кримськотатарською не ображає її.

Наталія Радостіна також заборонила виконувати на роботі намаз (Рустем Сеітов є мусульманином) – попри те, що на момент влаштування на роботу Сеітов попереджав, що він мусульманин, а з керівником перукарні було досягнуто домовленість про виконання намазу в підсобному приміщенні. Рустем зазначив, що працює в цій перукарні вже шість років, і ніколи раніше не було проблемою розмовляти кримськотатарською чи виконувати намаз.

Після інциденту Рустем Сеітов звернувся до Кримської контактної правозахисної групи з прав людини, де йому було надано юридичну допомогу.

Особливе занепокоєння правозахисників викликає позиція т.з. омбудсмена Криму – Людмили Лубіної, яка, формально визнавши порушення, наголосила на тому, що “ситуація не однозначна і потрібно ще з’ясувати, чи не використовував співробітник факт незнання власниці кримськотатарської щоб її образити”.

Цим вона, на думку Коаліції з протидії дискримінації в Україні, “фактично надала карт-бланш для подальшого утиску кримських татар, які “розмовляють незрозумілою мовою” і “можливо ображають оточуючих”, на порушення права приватності, на з’ясування “доброзичливцями”, наприклад в громадських місцях – про що ж саме кримські татари говорять “своєю незрозумілою” мовою, чи, бодай, кого не ображають”.

Також правозахисникам поступає загрозлива інформація від батьків щодо заборони дітям-кримським татарам розмовляти на уроках кримськотатарською, про скорочення обсягу годин кримськотатарської мови і виведення її за межі шкільної програми, відмову у навчанні кримськотатарською мовою, про відсутність підручників кримськотатарської (українські підручники було вилучено в минулому році, а російські досі відсутні), про заборону вивчення кримськотатарської мови дітям, яких адміністрація школи не вважає кримськими татарами.

Зважаючи на обставини, що склалися, Коаліція з протидії дискримінації вимагає припинити дискримінацію по відношенню до представників кримськотатарського народу в Криму.

“Наголошуємо на необхідності дотримуватися фундаментальних прав людини самопроголошеною владою Криму, як загально визнаних людських цінностей, притаманних кожному цивілізованому суспільству, зокрема – свободи думки, совісті, релігії та свободи від дискримінації”, – йдеться у заяві КПД.

Також правозахисники очікують від української влади негайного вжиття всіх можливих заходів по захисту свободи мешканців Криму від дискримінації. Зокрема, прокуратуру Автономної Республіки Крим просять дати належну юридичну оцінку описаного інциденту, Урядового уповноваженого з питань Криму просять актуалізувати це питання на рівні міжнародних організацій. Міністерство закордонних справ України просять висловити ноту протесту Російській Федерації.