Країни Латинської Америки, Африки та Азії запрошують доєднатися до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та інших міжнародних механізмів
Спеціальний трибунал щодо агресії Росії стане глобальним механізмом – до нього зможуть приєднатися країни Латинської Америки, Африки та Азії. Україна фіналізує договір про міжнародний комітет, який керуватиме трибуналом та впливатиме на призначення суддів.
Про це під час сьомої панелі “Чи може Латинська Америка допомогти Україні у забезпеченні справедливості?” Третьої міжнародної конференції Crimea Global нагадав Антон Кориневич, директор Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України.
Як відомо, 2025 рік став важливим для України з погляду подій у сфері правосуддя. Спільно з переважно європейськими партнерами Україна підписала угоду про створення спеціального трибуналу. Найперспективнішим регіоном щодо підтримки зусиль України є Латинська Америка.
Антон Кориневич пояснив, що невіддільним елементом документа про спецтрибунал є договір про комітет, який керуватиме цим трибуналом. Наразі цей документ фіналізується, і він сподівається, що до кінця цього року його остаточно вийде завершити.
“До договору може приєднатися будь-яка країна – як члени Ради Європи, так і держави Латинської Америки, Африки, Південно-Східної Азії, – пояснив Кориневич і додав, що на останньому засіданні щодо спецтрибуналу доєдналася Коста-Рика. – Через цей комітет вони впливатимуть на роботу трибуналу: обиратимуть суддів та розв’язуватимуть інші ключові питання. Саме цей договір про комітет є інструментом, який робить трибунал багатостороннім”.
Окрім трибуналу, в Гаазі запрацював Міжнародний реєстр збитків для України – він фіксуватиме всі втрати від війни для майбутніх компенсацій. Останньою до реєстру приєдналась Австралія, що, за словами Антона Кориневича, показує: механізм відкритий для країн усього світу, а не лише Європи.
“Експертна спільнота в державах Латинської Америки, Африки та Азії також може поширювати інформацію про приєднання до цих міжнародних механізмів”, – додав Антон Кориневич.
Крім того, він анонсував, що 16 грудня 2025 року відбудеться підписання договору Міжнародної комісії з позовів і заявок. Цього дня в Гаазі зберуться лідери різних держав, що будуть підписувати цю конвенцію, до якої також можуть приєднатися різні країни світу.
Також Антон Кориневич нагадав, що Україна стала 125-ю країною – членом Міжнародного кримінального суду, ратифікувавши Римський статут. Він наголосив на важливості затримання країнами підозрюваних у міжнародних злочинах за ордером про арешт цього суду.
Кориневич висловив серйозне занепокоєння через американські санкції проти МКС. США вже ввели персональні обмеження проти окремих співробітників суду, а тепер можуть запровадити й інституційні санкції проти всієї організації.
“Це створить виклики для роботи Міжнародного кримінального суду та розслідування цим судом ситуації, зокрема, в Україні. Тому для України надзвичайно важливо, щоб цього не сталося, важливо забезпечити активне функціонування МКС із розслідуванням ситуації в Україні та роботу офісу цього суду в Києві”, – наголосив Антон Кориневич.
Він також анонсував Асамблею членів держав – членів Міжнародного кримінального суду в Гаазі й закликав експертну спільноту, громадянське суспільство, активістів та інтелектуалів у країнах Латинської Америки, Африки, Азії просувати тези на підтримку Міжнародного кримінального суду.
Нагадаємо, напередодні ZMINA повідомляла, що Європейський Союз погодив виділення перших 10 мільйонів євро на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та ще 6 мільйонів євро для постраждалих унаслідок сексуалізованого насильства, вчиненого російськими військовими.
Російська влада вже підготувала законодавче підґрунтя, щоб уникнути суду за воєнні злочини. Повномасштабне російське вторгнення в Україну лишається найсмертоноснішим конфліктом у світі, тож з-поміж загиблих через міждержавні конфлікти на планеті 59% – жертви російсько-української війни.
ZMINA детально розповідала, як українське правосуддя дає раду з міжнародними злочинами, а також пояснювала, у чому проблема з покаранням за злочин агресії.
