“Питання закрите”: Конституційний Суд не захотів розглядати конституційність обрання Денісової

Конституційний Суд відмовився розглядати конституційність обрання Людмили Денісової Уповноваженим Верховної Ради з прав людини.

Про це йдеться в ухвалі Великої Палати Суду, ухваленій 29 серпня.

Суд відмовив у відкритті конституційного провадження через “неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційному поданні; невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України “Про Конституційний Суд України”.

Судді вказують, що відповідно до пункту 17 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень парламенту належить, зокрема, призначення на посаду та звільнення з посади Омбудсмана. Водночас Основний Закон не закріплює порядку здійснення такого призначення чи звільнення та способу голосування депутатів під час розгляду цих питань.

“Відтак зазначене є предметом нормативного регулювання у законі”, — йдеться в ухвалі Конституційного Суду.

Нагадаємо, що Людмилу Денісову призначили Уповноваженою Верховної Ради з прав людини в березні цього року.

Українські та міжнародні правозахисні організації неодноразово звертались до спікера Верховної Ради та народних депутатів з вимогою перезавантажити процес обрання Омбудсмана та провести прозорий конкурс за участю міжнародних та національних правозахисних організацій.

За твердженням правозахисників, жодна з кандидатур на посаду Омбудсмана не мала належного досвіду правозахисної діяльності, а їх висунення “відбулось у непрозорий спосіб і стало результатом кулуарних домовленостей”.

Наприкінці травня 45 народних депутатів підписали конституційне подання стосовно низки порушень під час обрання нового Омбудсмана, зокрема:

– процедура таємного голосування, адже парламент, всупереч нормам профільного закону, призначив Омбудсмана відкритим голосуванням;

– зміни до закону про Конституційний Суд, з посиланням на який парламент застосував процедуру відкритого голосування, були внесені з безліччю порушень регламенту;

– голова Верховної Ради Андрій Парубій не мав права підписувати законопроект у такому вигляді, оскільки були звернення депутатів про порушення;

– Андрій Парубій підписав закон наступного дня після голосування, порушивши норми регламенту;

– порушені терміни проведення процедури обрання.