Конкурсна комісія не мала права зберігати дані поліграфа кандидатів у керівники ДБР – експертка

Порядок використання поліграфа в Державному бюро розслідувань зобов’язував поліграфологів передавати результати поліграфних досліджень виключно конкурсній комісії, яка не має права зберігати ці дані.

Про це заявила керівниця групи поліграфологів, яка проводила поліграфні дослідження майбутнього складу ДБР, Тетяна Морозова, повідомляє “Укрінформ”.

За її словами, тестування проводилося за відповідним порядком із використанням поліграфа, який був затверджений на засіданні Кабінету Міністрів у травні минулого року.

“За цією редакцією порядку було здійснено дослідження майже тисячі кандидатів для зовнішньої та першої внутрішньої комісії. Зокрема, якщо говорити про зовнішню комісію, то за її ініціювання було протестовано 188 кандидатів, із яких комісія обрала 27 переможців”, – розповіла вона.

Морозова пояснила, що до порядку тестування були внесені зміни, після чого поліграф було вилучено із конкурсу як етап, і тестувати потрібно лише переможців.

“Таким чином, якщо за “старим” порядком від 2017 року результати досліджень міг не побачити директор, то за “новим” 2018 року точно не будуть бачити члени конкурсної комісії. Ось така колізія. Хоча спеціалісти хотіли б, щоб їх бачив і директор, і комісія”, – зазначила експертка.

За її словами, спеціалісти після тестування всі результати віддали комісії, яка виступала ініціатором тестування.

При цьому Морозова уточнила, що поліграфологи не мали права передавати результати нікому іншому.

“Згідно зі ст. 13 Закону України “Про ДБР”, директори територіальних органів і працівники центрального апарату ДБР призначаються на посаду директором ДБР за поданням конкурсної комісії. Про передачу результатів поліграфних перевірок у законі, на жаль, нічого не сказано. Тобто подання – це єдиний документ, який мав передаватися від комісії до керівника ДБР”, – запевнила вона.

Керівниця групи поліграфологів стверджує: якщо в ДБР сформовано управління внутрішнього контролю, то всі матеріали, в тому числі журнал реєстрації довідок, мали зберігатися виключно там.

При цьому вона додала, що у Держбюро такого управління поки що не існує, оскільки із тих 27 переможців конкурсу троє і мали бути його першими працівниками. “Комісія ж, згідно із законом, не мала права зберігати матеріали поліграфних досліджень”, – заявила Морозова.

Поліграфологиня також зазначила, що, відповідно до ст. 26 закону, результати психофізіологічних досліджень не є підставою для ухвалення рішень про відмову особі в обійманні посади, а використовуються під час проведення співбесіди як інформація ймовірного характеру, що сприяє оцінюванню кандидата.

Повідомляється, що саме на підставі результатів тестових випробувань та співбесіди комісія встановлювала переможця, після чого всі вони повинні були пройти спецперевірку.

“Так, якщо ми під час тесту, згідно з порядком, маємо встановити, чи відкривалися відносно кандидата кримінальні провадження, то спецперевіркою, безвідносно до результатів поліграфного дослідження, має з’ясовуватися, за підозрою у вчиненні якого саме злочину, за якою статтею Кримінального кодексу України це відбувалося”, – пояснила Морозова.

Вона висловила сподівання, що у Верховній Раді внесуть відповідні зміни до закону про ДБР, якими буде передбачено, що, окрім подання, конкурсна комісія має право та повинна передавати і довідку про результати поліграфного дослідження. Також, за її словами, є надія, що буде уточнено і правила збереження матеріалів.

Раніше народний депутат від БПП Мустафа Найєм закликав розпустити зовнішню комісію, що призначила заступників голови Державного бюро розслідувань.

Як повідомлялося, конкурсна комісія, яка обирала 27 кандидатів на керівні посади в Державному бюро розслідувань, знищила результати проходження переможцями конкурсу поліграфа.

Згодом директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що відмовив конкурсній комісії в розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади відомства.

18 липня конкурсна комісія відібрала 27 кандидатів на керівні посади Державного бюро розслідувань. Багато із затверджених службовців були креатурами міністра МВС Арсена Авакова та заступника голови Нацполіції Ігоря Купранця.