Комітет Ради затвердив “ґендер” та “сексуальну орієнтацію” у Трудовому кодексі

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення врахував при підготовці проекту Трудового кодексу до другого читання термін “гендерна ідентичність” у нормі про заборону дискримінації у сфері праці за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні комітету у вівторок, передають Українські Новини.

“За” таку пропозицію проголосували 4 з 7 членів комітету.

“Додати слова “сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності”, – озвучила пропозицію голова комітету Людмила Денісова (фракція “Народний фронт”).

Відповідно до включеного виправлення, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, статі, політичних, релігійних та інших переконань, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, віку, стану здоров’я, підозри або наявності захворювання ВІЛ/СНІД, сімейного і майнового стану, місця проживання, участі у страйку, звернення або наміру звернутися в суд або інші органи за захистом своїх прав, за мовною або іншою ознаками, не пов’язаним з характером роботи або умовами її виконання.

Зі слів одного з авторів виправлення, першого заступника голови Ради Ірини Геращенко, ця норма саме в такій редакції – це виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом, зокрема, для лібералізації візового режиму.

Таке рішення комітету викликало бурхливу реакцію серед присутніх.

Зокрема, депутат Юрій Левченко (позафракційний) заявив, що комітет не мав права переглядати своє рішення, і воно є неконституційним.

При цьому член комітету Наталя Королевська (фракція “Опозиційний блок”) заявила, що рішення комітету не було.

Співробітники секретаріату комітету уточнили Українським Новинам, що рішення все-таки було прийнято.

Цей факт підтвердила й Денісова.

Після цього члени комітету почали йти із засідання під вигуки “Ганьба”.

Як відомо, 5 листопада 2015 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Трудового кодексу (№1658), але тоді депутати не підтримали поправку щодо заборони дискримінації у трудовій сфері, озвучену Іриною Геращенко.

Зокрема, пропонувалося зафіксувати, що в трудовій сфері заборонена дискримінація за расовими, політичними, релігійними ознаками, а також на підставі статевої приналежності, сексуальної орієнтації, сімейного або майнового становища, в залежності від участі в страйках, підозри на СНІД або його наявності.

Ця поправка була однією з ключових вимог щодо безвізового режиму з Євросоюзом. Тоді Андрій Парубій заявив, що її можуть розглянути до другого читання.

15 березня 2017 року Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянув на своєму засіданні проект Трудового кодексу і – голосами депутатів від БПП і НФ – рекомендував його до остаточного ухвалення, хоча профспілки, роботодавці та громадянські активісти заперечують проти низки положень.

Вони кажуть, що комітет проігнорував 22 з 59 рекомендацій, наданих у 2016 році Міжнародною організацією праці для України. Зокрема, йдеться про вимогу недопущення дискримінації жінок, неповнолітніх; зловживання правами роботодавців тощо.

Крім того, громадські організації “Гей-альянс Україна”, “Точка опори” та “КиївПрайд” заявили, що 15 березня Комітет з соцполітики повністю видалив у проекті нового Трудового кодексу перелік захищених ознак зі статті про заборону дискримінації (ст. 3).

Автори заяви повідомляють, що представників ЛГБТІ- та правозахисних організацій не допустили до участі в засіданні.

Пізніше президент Петро Порошенко заявив, що не підпише новий Трудовий кодекс без антидискримінаційних поправок, які є однією з вимог для безвізового режиму з Євросоюзом.