Минулого року у світі загинули 99 медійників – Комітет захисту журналістів

Минулого, 2023 року, у світі загинули 99 журналістів та працівників медіа, більшість з них працювали у Секторі Гази.

Про це йдеться у щорічній доповіді незалежної некомерційної організації Комітет захисту журналістів (CPJ).

Джерело: CPJ

Це найбільша кількість смертей з 2015 року та майже на 44% більше, ніж 2022 року.

Більшість – 72 медійники – були вбиті за три перші місяці війни між Ізраїлем та ХАМАСом у Секторі Гази. Серед загиблих троє журналістів-ліванців та двоє ізраїльтян, всі інші – палестинці.

Як пише CPJ, це найбільша кількість будь-коли вбитих журналістів в одній країні не лише за три місяці, а й за рік. Водночас у Секторі Гази загинули сім’ї деяких журналістів, багато колег загиблих були змушені тікати: все це ускладнює розслідування обставин смерті.

Комітет розслідує, чи військові Ізраїлю вбивали журналістів навмисно. Випадки ненавмисного потрапляння в представників преси під час боїв, обстрілів і бомбардувань ЦАХАЛ визнає. Про результати розслідування можна прочитати в доповіді під назвою Deadly Pattern. Зокрема, там йдеться про те, що за останні 22 роки внаслідок дій армії Ізраїлю загинули щонайменше 20 журналістів, проте ніхто не був притягнутий до відповідальності.

У CPJ уточнили, що відредагували список загиблих під час війни між Ізраїлем та ХАМАСом у Секторі Газі журналістів. З нього виключили двох палестинців, оскільки виявилося, що одного з них помилково вважали загиблими, а іншого помилково вважали за журналіста.

Водночас комітет видалив зі списку імена двох ізраїльських журналістів, які загинули 7 жовтня під час музичного фестивалю, атакованого бойовиками ХАМАСу. Їх прибрали з бази через те, що на фестивалі вони були відвідувачами, а не працювали.

В Україні, за даними Комітету захисту журналістів, минулого року кількість випадків загибелі співробітників медіа скоротилася: загинуло двоє людей. У перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну жертвами війни стали 13 медійників.

У CPJ відзначили покращення підготовки та обізнаності журналістів, які працюють у зоні бойових дій в Україні, а також локалізацію зон бойових дій та запровадження більш суворих правил з боку української влади для акредитації журналістів.

Однак співробітники медіа в Україні все одно постійно перебувають у зоні ризику. Так, уже 2024 року є поранені під час ракетних ударів та обстрілів журналісти. Один із них – журналіст “Крим. Реалії” Дмитро Євчин, який під час зйомок у селі Роботине Запорізької області 17 січня отримав осколкове поранення.

На Філіппінах, у Мексиці та Сомалі, за даними CPJ, напади на журналістів та їх вбивства – це “історично регулярне явище”. На Філіппінах найбільш уразливі радіожурналісти, оскільки це найвпливовіша медіаплатформа в країні. У країнах Африки на південь від Сахари кількість вбивств журналістів не зменшується з 2021 року: щороку там гинуть шість співробітників медіа.

У Комітеті зазначили, що навіть там, де спостерігається зниження кількості вбивств, не завжди можна зробити висновок підвищення рівня безпеки. Наприклад, попри те, що в Мексиці 2022 року вбили 13 журналістів, а наступного загинули два журналісти, співробітники медіа країни все одно регулярно стикаються з нападами, переслідуваннями та викраденнями.

У Мексиці найбільше безвісти зниклих журналістів: 16 із них досі не знайшли, хоча минули вже десятки років. Ситуація в країні погіршується через те, що влада не підтримує журналістів, а навпаки, стежить за ними, через що співробітники медіа залишають свої будинки або відмовляються від роботи в професії.

У CPJ також відзначили, що для журналістів, які стали жертвами цілеспрямованих вбивств, правосуддя малоймовірне, оскільки в їхніх вбивствах часто зацікавлені або місцева влада, або злочинні угруповання. Багато хто з тих, хто міг би дати інформацію про вбивство, самі переховуються, вбиті або побоюються переслідувань та покарання.

Індекс безкарності 2023 року демонструє, що з майже тисячі вбивств журналістів, зареєстрованих у світі з 1992 року, 757 смертей залишилися повністю нерозслідуваними, повідомили в Комітеті захисту журналістів.

Крім того, CPJ проводить перепис журналістів, які потрапили до в’язниці – це один із ключових показників умов для життя та роботи журналістів у всьому світі. Комітет зазначає, що цей показник залишається близьким до рекордно високого рівня 2022 року, коли волі позбавили 363 журналістів.

За даними нинішнього, 2023 року, за ґратами перебувають 320 журналістів. Найбільше позбавлених волі журналістів у Китаї – 44 особи, у М’янмі – 43 та в Білорусі – 28.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що за даними Міжнародної організації “Репортери без кордонів” (RSF), за два роки повномасштабного вторгнення від російської агресії в Україні постраждали понад 100 українських та іноземних журналістів.