Комітет ВР з євроінтеграції підтримав законопроєкт про оновлення переліку мов, які потребують захисту

Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт № 14120 про розширення переліку захищених мов у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Російську хочуть вилучити.

Про це йшлося на засіданні комітету 18 листопада, передає ZMINA.

Скриншот засідання

Законопроєкт був ініційований урядом і зареєстрований у парламенті 15 жовтня 2025 року. В документі пропонується внести зміни до закону про нацменшини та закону про медіа у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Також документ має на меті оновлення переліку мов, до яких застосовується відповідний режим підтримки та особливого захисту. Зокрема, положення хартії будуть застосовуватися до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.

У зв’язку з некоректним перекладом українською мовою тексту хартії, який робили не з автентичних текстів англійською та французькою мовами, а з російського перекладу, у січні 2024 року Міністерство закордонних справ оновило офіційний переклад цього документа, нагадала перша заступниця міністерки культури Галина Григоренко. Зокрема, термін “міноритарні мови” вказує на чисельну меншість людей, які розмовляють певною мовою, а не на означення етнічної одиниці.

“Тобто йдеться не про права певної національної меншини, а про мову, носієм якої є та чи інша група населення”, – зазначила урядовиця.

Вона додала, що в профільному комітеті ВР рекомендували ухвалити законопроєкт за основу і в цілому з урахуванням пропозицій щодо розширення переліку мов, яким загрожує зникнення, долучивши до нього караїмську, кримчацьку, ромську, румейську, урумську та їдиш. 

“Міністерство не має заперечень щодо внесення цих мов до законопроєкту, оскільки це не суперечитиме духові хартії. Отже, загальний перелік мов, до яких застосовуватимуться положення хартії: білоруська, болгарська, гагаузька, іврит, їдиш, караїмська, кримсько-татарська, кримчацька, німецька, новогрецька, польська, ромська, румейська, румунська, словацька, угорська, урумська, чеська”, – звернула увагу Григоренко. 

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська зазначила, що законопроєкт накладає значні зобов’язання на державу у зв’язку з підтримкою такої кількості мов:

“Але наша основна позиція спрямована на те, щоб вилучити з цього переліку російську мову. Законопроєкт дуже на часі, просимо депутатів ухвалити його”.

Голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв додав, що, крім російської, яка не є такою, що зникає на території України, з переліку вилучать мови, яких фактично не існує, – молдовська та єврейська. Натомість комітет запропонував додати до переліку мов, що потребують захисту, мови, які збереглися в невеликих спільнотах. Він розповів, що в разі ухвалення законопроєкту в Україні будуть захищені 18 мов. У Румунії, до прикладу, під дію хартії підпадають 20 мов, у Польщі та Сербії – по 15. 

Члени Комітету ВР з питань євроінтеграції визначили, що законопроєкт № 14120 з урахуванням вказаних пропозицій Комітету з питань гуманітарної політики не суперечить зобов’язанням України у сфері євроінтеграції, проте потребує доопрацювання з урахуванням наведених пропозицій.

Днями голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський розповів, що в законі про національні меншини є спеціальний “запобіжник”, зокрема захист не стосується офіційної мови держави, яка вчинила або вчиняє агресію проти України.

Раніше ZMINA писала, що в Україні розробляють стратегію збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення. Зокрема, гагаузької, ромської, їдишу, караїмської, кримчацької, урумської, румейської та білоруської. 

На початку березня в Києві презентували План заходів із захисту прав національних меншин. Проєкт документа розробили відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Єврокомісії, а також пропозицій Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Реалізація плану триватиме до кінця 2027 року.