Комітет ВР з євроінтеграції підтримав законопроєкт про посилення відповідальності за дискримінацію
Комітет Верховної Ради з питань євроінтеграції підтримав законопроєкт № 13597, який оновлює підхід до протидії дискримінації. Документ пропонує розширити перелік ознак дискримінації, запровадити адміністративну відповідальність за дискримінаційні дії без насильства та окрему кримінальну статтю – за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості. Запропоновані в документі норми схвалили й в уряді.
Про це йшлося під час засідання комітету 29 жовтня, повідомляє ZMINA.
Скриншот засідання Комітету ВР з питань євроінтеграціїПід час засідання Комітету розглянули основний законопроєкт № 13597, у якому йдеться про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо боротьби з виявами дискримінації, а також два альтернативні – № 13597-1, який передбачає посилення відповідальності за порушення рівноправності залежно від расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та інших ознак, і № 13597-2, що пропонує зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та інших законів України у сфері протидії дискримінації.
Основний законопроєкт пропонує до чинних 16 ознак дискримінації додати ще чотири: сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, національне походження, стан здоров’я. “Сімейний стан” залишається захищеною ознакою, яка гарантуватиме захист також людям у незареєстрованих партнерствах. Крім того, за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості пропонується відкривати кримінальне провадження без обов’язкової заяви потерпілого, на відміну від чинної редакції.
Законопроєкт № 13597, як зазначила заступниця міністра юстиції Людмила Сугак, розробили в межах виконання євроінтеграційних зобов’язань України. Вона нагадала, що дорожня карта з верховенства права передбачає визначення на національному рівні правових механізмів захисту від расизму, ксенофобії та мови ворожнечі відповідно до Рамкового рішення Ради ЄС 2008/913/JHA.
“Це завдання передбачає визначення вчинення кримінального порушення з мотивів нетерпимості як обтяжувальної обставини. Також – закріплення кримінальної відповідальності за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості, зокрема й для юридичних осіб, за ввезення, виготовлення або розповсюдження матеріалів, які пропагують нетерпимість або дискримінацію”, – зазначила Сугак.
У Міністерстві юстиції пропонують доопрацювати цей законопроєкт із врахуванням зобов’язань, визначених у дорожній карті.
За словами заступника міністра внутрішніх справ Олексія Сергєєва, МВС повністю підтримує законопроєкт № 13597.
“Ми брали участь у його опрацюванні, вважаємо законопроєкт украй важливим. Необхідність його ухвалення передбачена зобов’язаннями України перед ЄС за переговорною рамкою за кластером 1 і дорожньою картою з питань верховенства права. Проєкт закону спрямований на імплементацію в українське законодавство директив і рекомендацій ЄС”, – пояснив він.
Сергєєв звернув увагу, що в основному законопроєкті визначено терміни й поняття: нетерпимість, що охоплює расизм, ксенофобія, гендерна ідентичність, сексуальна орієнтація.
“Документ досить вдало і пропорційно встановлює адміністративну і кримінальну відповідальність і визначає підслідність, розгляд судами, складання адміністративних протоколів”, – наголосив урядовець.
Альтернативні законопроєкти № 13597-1 і 13597-2 МВС не підтримує. Перший з них, за словами заступника міністра, не розв’язує комплексне питання протидії дискримінації. Другий лише частково враховує рекомендації ЄС, у ньому відсутні згадки про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, що залишить прогалини в законодавстві й не відповідатиме стандартам Ради Європи.
Співавторка основного законопроєкту Марія Мезенцева-Федоренко зауважила про готовність урахувати зауваження Мін’юсту і розширити редакцію документа до другого читання в парламенті.
“Ми намагалися прописати поняття максимально інклюзивно. Це і поняття ксенофобії, нетерпимості, загалом дискримінації. Ми посилаємося вже на сталі практики, які існують щодо криміналізації таких діянь, тобто прояв расизму повинен бути криміналізований”, – підкреслила народна депутатка.
Основний законопроєкт підтримали в Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції. За словами гендиректора офісу Олександра Ількова, два альтернативних законопроєкти не повною мірою враховують зобовʼязання, які передбачені дорожніми картами для вступу до ЄС.
За словами директорки Центру “Соціальна дія” Ірина Федорович, громадські організації загалом підтримують законопроєкт № 13597. Проте до документа необхідно внести певні зміни, щоб він відповідав євроінтеграційним зобов’язанням України.
Правозахисниця пояснила, які доповнення варто внести до законопроєкту:
- розширити зміст статті 161 Кримінального кодексу та додати кримінальну відповідальність за будь-які публічні заклики до ненависті чи дискримінації, навіть без прямого заклику до насильства;
- до Кримінального кодексу додати статтю щодо відповідальності за заперечення геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності;
- розширити відповідальність юридичних осіб за поширення закликів до злочинів з мотивів нетерпимості;
- внести до законопроєкту забезпечення процесуальних гарантій і фіксацію мотиву нетерпимості під час розслідування;
- визначити поняття нетерпимості в Кримінальному кодексі.
“Є ще низка зауважень, які напрацьовували громадські організації. Ми це виклали в публікованій аналітичній записці й готові передати до розгляду цього комітету і профільного комітету для того, щоб вони були враховані під час доопрацювання до другого читання”, – сказала Федорович.
У комітеті визнали основний законопроєкт таким, що не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері євроінтеграції. Два альтернативних також за метою не суперечать цим зобов’язанням, проте потребують доопрацювання.
Нагадаємо, що законопроєкт № 13597 зареєстрували 4 серпня. Виконавча директорка Gender Stream Ольга Полякова зазначила, що цей документ не просто передбачає зміни до кримінального та адміністративного кодексів, а і є важливим сигналом того, як суспільство реагує на насильство, приниження та обмеження свободи.
За її словами, законопроєкт не обіцяє, а пропонує конкретні дії: вперше в українському законодавстві визнається нетерпимість як серйозне правопорушення, злочини на цьому ґрунті стають публічними справами, а не приватними проблемами потерпілих. Крім того, законопроєкт передбачає відповідальність за втягнення дітей у пропаганду жорстокості, а також створює механізми захисту для ромських спільнот, ЛГБТІК+, жінок, ветеранів і ветеранок та інших вразливих груп.
Крім того, як додають в організації, 13597 наближає Україну до європейського законодавства і є частиною її міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.
