Керівнику ФСБ у Криму та іншим російським силовикам загрожують санкції через переслідування Нарімана Джеляла
У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №6335, якою пропонують внести до санкційних списків російських силовиків, причетних до переслідування активіста, журналіста та заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла в окупованому Криму.
Про це йдеться у картці проєкту постанови на сайті парламенту.
Авторами проєкту стали, зокрема, радянський дисидент та нардеп Мустафа Джемілєв, Рустем Умєров, Ахтем Чийгоз, Єлизавета Ясько, Галина Третьякова, Марія Мезінцева та інші.
Ще тільки після взяття Джеляла під варту у вересні парламент ухвалив постанову, в якій засудив дії окупаційної влади та закликав негайно звільнити політичних в’язнів, заарештованих на півострові. Однак, на думку авторів проєкту нової постанови, цього недостатньо.
“Злочинні дії Російської Федерації становлять загрозу національній безпеці України та грубо порушують міжнародне право прав людини та міжнародне гуманітарне право”, – нагадують вони у пояснювальній записці.
Нардепи пропонують, аби Верховна Рада схвалила та внесла на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування персональних санкцій строком від трьох до п’яти років стосовно:
- керівника управління ФСБ Росії у Криму та Севастополі Леоніда Михайлюка;
- старшого слідчого ФСБ Росії у Криму та Севастополі Віталія Власова;
- судді підконтрольного Росії Верховного суду Криму Володимира Агіна;
- російського прокурора Сімферопольського району Криму Сергія Зайцева.
Нова хвиля переслідувань кримських татар у Криму почалась після проведення саміту Кримської платформи в Києві у серпні. Джелала силовики затримали у вересні та звинуватили у диверсії на замовлення Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України та Меджлісу. Ті, своєю чергою, відкинули звинувачення. Згодом російські слідчі посилили звинувачення, а тому чоловіку тепер загрожує до 20 років позбавлення волі
Джеляла утримують у поганих умовах в сирій, переповненій камері, а звільнення його та ще щонайменше 45 кримських татар вимагають зокрема США, Канада, Чехія та ЄС.