Кандидати до Верховного судитимуться щодо висновків Громадської ради доброчесності (оновлено)

Окружний адміністративний суд Києва отримав вісім позовів від кандидатів на посади суддів Верховного Суду.

Про це повідомляє прес-служба суду.

Позивачі у своїх вимогах просять суд скасувати висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики.

Тим часом рада на своїй сторінці повідомляє, що вона не є суб’єктом владних повноважень, бо не наділена владними управлінськими функціями. У раді коментують, що її висновки про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Громадської ради доброчесності не має остаточного характеру і не породжує негативних юридичних наслідків для позивача.

“Створення та діяльність Громадської ради доброчесності не фінансується з державного бюджету. Члени Громадської ради доброчесності виконують свою роботу безоплатно, на громадських засадах, витрати, необхідні для виконання своїх обов’язків, здійснюють за власний рахунок. Наразі у Громадської ради доброчесності відсутні: секретаріат, постійне місцезнаходження (приміщення для проведення засідань та роботи членів), та  відповідно офіційна адреса. Громадській раді доброчесності не делеговано жодних повноважень, які можуть розглядатися як владні управлінські функції. А отже, Громадська рада доброчесності не може бути стороною (відповідачем/ позивачем), третьою особою в адміністративному процесі”, – йдеться у заяві ради.

Автори заяви наголошують, що суд має встановити факт порушення прав людини, її свобод та інтересів “через рішення, дії чи бездіяльності чітко визначеного суб’єкта владних повноважень, яким стосовно позивача було прийнято рішення, допущено дію або бездіяльність”. 

За словами представника Громадської ради доброчесності Романа Маселка, один із позивачів — суддя Павло Вовк, який знявся із конкурсу до Верховного Суду.

Окружний адміністративний суд Києва відмовив Центру інформації про права людини розкрити імена кандидатів, які оскаржують висновок ГРД. Начальниця відділу судової статистики суду Катерина Смирнова повідомила, що “задоволення запиту вимагає створення нової інформації шляхом проведення аналітичної роботи”.   

Нагадаємо, 7 листопада 2016 року розпочався конкурс у новий Верховний Суд. 28 липня цього року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) сформувала рейтинг і оприлюднила 120 переможців конкурсу на посаду суддів оновленого Верховного Суду.

Учасники конкурсу склали професійні та психологічні тести, пройшли перевірки Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції, Громадської ради доброчесності (ГРД).

Після оприлюднення рейтингу у Реанімаційному пакеті реформ наголосили, що 30 (25%) кандидатів — недоброчесні. Центр протидії корупції прогнозує, в оновлений Верховний Суд потраплять 80% старих суддів із сумнівною репутацією. Це сталось після того, як 11 із 16 членів ВККС через таємне, закрите голосування долали негативні висновки Громадської ради доброчесності.

У русі “Чесно. Фільтруй суд” наголошують, що кожний четвертий кандидат, якого рекомендувала ВККС, або порушував права людини, або ухвалював політично вмотивовані рішення, або не може пояснити власні статки. Призначення таких кандидатів негативно вплине на рівень довіри до судової влади і поставить під загрозу всю судову реформу. Активісти цього руху закликають президента України та Вищу раду правосуддя не призначати сумнівних кандидатів. 

“Зрада – це коли в Алли Лесько, завдяки якій суддя Майдану Віктор Кицюк залишився на посаді, за доброчесність і етику з 500 можливих балів має щонайменше 352, а суддя-викривач Сергій Бондаренко, який пішов проти системи, в кінці рейтингового списку”, – написала координаторка ГРД Галина Чижик у мережі Facebook.

Доброчесність деяких претендентів на посади в оновленому Верховному Суді викликала сумніви у Сполучених штатів.

“Ряд сильних кандидатів потрапили до складу Верховного Суду, але все ж доброчесність багатьох із них викликає сумніви”, – написало у твіттері посольство США в Україні.

Американські дипломати зазначили, що, аби уникнути потрапляння до складу Верховного Суду недостойних суддів, Вища рада правосуддя має окремо переглянути кожну кандидатуру.

У рейтинг потрапили суддя  Київського апеляційного адміністративного суду Ірина Саприкіна, яка перешкоджала роботі журналіста Центру інформації про права людини. У списку — судді, чиї рішення порушували права людини і констатував Європейський суд з прав людини: Інна Берднік, Михайло Гриців, Анатолій Ємець, Олег Кривенда, Олександр Прокопенко, Ярослав Романюк (згодом знявся з конкурсу – ред.), Тетяна Франтовська, Тетяна Шевченко та Віктор Школяров. 

Громадська рада доброчесності надала негативні висновки, зокрема, Тетяні Козир, Ользі Ступак, Валерію Фінагеєву, Олені Фроловій, Івану Шицькому. ГРД вважає, що у цих суддів та членів їх родин витрати та майно не відповідають задекларованим доходам. 

Окрім цього, у ГРД вказують, що, зокрема, В’ячеслав Наставний, Олександр Прокопенко, Сергій Слинько зазначили недостовірні відомості у декларації доброчесності.

А кандидати Ірина Саприкіна, Світлана Головчук, Олександр Золотніков, Юрій Рецебуринський та Юрій Черпак брали участь у забороні мирних зібрань та акцій протесту. 

Голова кваліфікаційної палати ВККС Сергій Козьяков у коментарі “Радіо свобода” заявив, що інформацію про кандидатів перевіряли, і в “багатьох випадках” претенденти надавали докази неактуальності зауважень до них.

Тепер за законодавством Вища рада правосуддя має розглянути рекомендації ВККС. Вони зобов’язані внести президентові України подання про призначення судді на посаду. За результатами розгляду рекомендацій рада може вирішити внести подання про призначення на посаду судді або відмовити вносити це подання.