Понад 3200 осіб увійшли до кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях — підсумки еспериментального проєкту
В Україні завершився експериментальний проєкт створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України.
Про це у відповіді на інформаційний запит виданню ZMINA повідомила Наталія Алюшина, голова Національного агентства України з питань національної служби (НАДС).
Вона розповіла, що підпункт 3 пункту 3 урядової постанови No524і визначив, що реалізація цього проєкту “здійснюватиметься з моменту набрання чинності цією постановою та протягом воєнного стану і 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, але не більше двох років”.
Проєкт ставив за мету створити резерв працівників державних органів для роботи на звільнених територіях України, забезпечити районні, обласні військові адміністрації, військові адміністрації населених пунктів, інших державних органів, які утворені або відновили роботу на деокупованих територіях України, персоналом для практичного виконання завдань і функцій держави на цих територіях.
Пресслужба Мінрозвитку заявила, що на сьогодні кадровий резерв налічує понад 3 200 осіб.
Серед інших результатів проєкту міністерство назвало:
- розробку та впровадження 17 програм підвищення кваліфікації, орієнтованих на специфіку роботи в умовах перехідного періоду;
- навчання понад 2 600 державних службовців і посадовців місцевого самоврядування;
- забезпечено ефективну міжвідомчу взаємодію з органами влади, закладами освіти та міжнародними партнерами;
- створення онлайн-курсу із семи тематичних модулів, що охоплюють кризове реагування, співпрацю з безпековими структурами, протидію дезінформації, захист прав людини та психоемоційну стійкість персоналу;
- опрацьовані запити дев’яти державних органів, надано понад 300 кандидатур.
Віцепремʼєр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба назвав кадровий резерв “реальним інструментом забезпечення спроможності органів влади”. Він переконаний, що держава має використати ці напрацювання, “щоб створити сталу систему підготовки кадрів і гарантувати відновлення державного управління на звільнених землях”.
Надалі Мінрозвитку разом із НАДС вивчає результати й напрацювання, отримані під час експерименту. Вони стануть основою для:
- підготовки законодавчих змін для якісного впровадження кадрового резерву на всій території України;
- формування сучасної кадрової політики держави в умовах реінтеграції деокупованих територій;
- розвитку професійної спроможності органів влади у воєнний і післявоєнний періоди;
- удосконалення нормативно-правової бази у сфері державної служби;
- подальшого формування кадрового резерву.
12 вересня ZMINA повідомляла, що у парламенті створили робочу групу з розробки національних політик щодо реінтеграції, відновлення влади та української ідентичності на тимчасово окупованих територіях.
21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
4 жовтня 2025 року уряд оголосив, що прифронтові території є одним із ключових пріоритетів Кабміну. Для забезпечення системної роботи в 9 областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на ТОТ, Кабмін активізує діяльність Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Координаційний центр очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Уряд ухвалив механізм, який передбачає призначення в кожному Міністерстві та центральному органі виконавчої влади заступників, відповідальних за формування та реалізацію політик щодо прифронтових територій. Цей механізм охоплює всі міністерства, а також Держспецзв’язку, Державну інспекцію ядерного регулювання, НКРЕКП та Фонд державного майна.
Напередодні Коаліція правозахисних організацій оприлюднила дорожню карту законопроєктів для захисту прав постраждалих від війни.
