Експерти закликають законодавчо закріпити статус корінних народів

Експерти наголошують на необхідності законодавчого врегулювання статусу корінних народів. У Криму таких народів три – кримські татари, караїми та кримчаки. 

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, про це говорили експерти під час прес-конференції.

Як зазначила Наталя Беліцер, експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, зазвичай корінні народи не мають власної державності за межами країни свого проживання або громадянства та становлять меншість у цій країні. Корінні народи мають ширший обсяг прав, ніж інші категорії меншин.

“А чому українці не можуть вважатися корінним народом? Тут відбувається підміна або змішування понять “автохтонні спільноти” і “корінні народи”. Тобто якщо якась етнічна група виникла, сформувалася, розвивалася на своїй історичній території, то це зовсім не означає, що автоматично її можна вважати корінним народом“, – зауважила Наталя Беліцер.

Експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко нагадала, що 20 березня 2014 року Верховна Рада своєю постановою визнала кримських татар корінним народом України. Таким чином Україна приєдналась до Декларації ООН про права корінних народів. Наступний крок, згідно з Конституцією України – це ухвалення відповідних законів.

Законопроекти, якими планують врегулювати статус корінних народів, розроблено робочою групою на чолі з головою Междлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим. Їх планують внести до Верховної Ради до 18 травня – дня, коли відзначаються роковини депортації кримськотатарського народу. Ухвалити законопроекти до цієї дати навряд чи вдасться, але принаймні в парламенті вже почнеться дискусія щодо цієї проблеми. В суспільстві ж це питання обговорюється ще з кінця 90-х років, але це досі не призвело до законодавчого врегулювання.

За словами Юлії Тищенко, закони допоможуть врегулювати суспільні, політичні та економічні стосунки держави і корінних народів, зокрема у сфері безпеки.

“Відповідно до декларації ООН, розміщення військових баз на території кримськотатарського народу має узгоджуватися з його представницькими органами“, – зазначає Юлія Тищенко.

А Наталя Беліцер додає, що питання розміщення військових баз та зміни статусу територій, згідно з міжнародними стандартами законодавства, може відбуватися лише за умови усвідомленої згоди корінних народів.

Важливу роль відіграватиме законодавче врегулювання статусу корінних народів у питаннях освіти, культури, спорту, медіа, а також у вирішенні екологічних проблем півострова.

“Обов’язковість отримання попередньої і усвідомленої згоди Курултаю дозволить не допустити знищення реліктових кримських лісів через вирубку лісу, засолення кримських степів через непродумане водокористування, знищення унікальних екосистем через безвідповідальну експлуатацію ресурсів землі“, – зазначив Арсен Жумаділов, завідувач Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу.

У розроблених законопроектах передбачено врегулювання правовідносин держави з кримськими татарами, караїмами та кримчаками. При цьому, відповідно стандартам ООН, щодо караїмів і кримчаків, яких у Криму за останнім переписом населення нараховується кілька сотень осіб, застосовується термін “малочисельні корінні народи”.

Згідно з законопроектом “Про статус кримськотатарського народу” передбачається представництво кримськотатарського народу (в особі Курултаю, Меджлісу і місцевих меджлісів) на рівні Верховної Ради України, Верховної Ради АР Крим (квота – 20%) та місцевих рад (квота – згідно з відсотком представників корінного народу в тому чи іншому населеному пункті). 

Прес-конференцію було організовано Центром інформації про права людини та Коаліцією з протидії дискримінації в Україні за підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.