Експерти та депутати об’єдналися, аби українці могли голосувати не за місцем реєстрації
Можливість голосувати не за місцем реєстрації повинні мати усі мобільні групи населення, як внутрішньо переміщені особи чи трудові мігранти, так і особи, які вибули з місця реєстрації. Саме тому представники неурядових організацій спільно з народними депутатами розробляють законодавчу ініціативу для реалізації виборчого права кожного громадянина незалежно від його місця проживання.
Про це йшла мова 16 лютого, під час робочої зустрічі представників громадських організацій, ЦВК та парламенту, повідомляє сайт ОПОРИ.
За словами координаторки виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, на даний момент представники трьох груп підготували три проекти законів щодо врегулювання реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. Це законопроекти, які ініційовані організаціями Громадянська мережа ОПОРА та Громадський холдинг “Група Впливу”, групою народного депутата Мустафи Найєма, а також ГО “Свідома Україна”.
Проектом ОПОРИ та “Групи Впливу” вносяться зміни до Закону України “Про державний реєстр виборців”, які передбачають можливість визначення виборчої адреси не лише за зареєстрованим місцем проживання, а й на підставі мотивованого звернення виборця.
До переліку фактичних обставин проживання виборця пропонується включити ті, які у 2009 році визначались спеціальним роз’ясненням ЦВК, зокрема:
працевлаштування виборця в межах адміністративно-територіальної одиниці, до якої відносить нова виборча адреса;
навчання виборця за очною формою у ВНЗ;
належність на праві особистої власності житла в межах адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої виборець просить визначити нову виборчу адресу;
постійне проживання виборця в адміністративно-територіальній одиниці, в межах якої виборець просить визначити його виборчу адресу (в тому числі проживання у статусі внутрішньо переміщеної особи);
здійснення догляду за особою, яка не здатна постійно пересуватись, якщо її зареєстроване місце проживання відповідає новій виборчій адресі виборця;
перебування виборця, який звернувся із заявою щодо зміни виборчої адреси, у шлюбі із особою, яка має зареєстроване місце проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Як відзначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев, проектом закону пропонується не встановлювати виключний перелік підстав для визначення нової виборчої адреси, а наділити ЦВК повноваженнями визначати своїм рішенням перелік документів, які підтверджують фактичні обставини проживання виборця за новою виборчою адресою.
У свою чергу, ініціатор одного із трьох законопроектів Мустафа Найєм звернув увагу на те, в яких умовах сьогодні проживають внутрішньо переміщені особи, зокрема, більшість не мають договорів оренди на житло, в якому вони проживають. Аналогічна ситуація і з працевлаштуванням. Він також зазначив, що 1,7 мільйонів переселенців – це дуже великий внесок в результати виборів, тому варто врахувати і можливі спроби маніпуляцій, зокрема, і з місцями реєстрації ВПО.
Виконавча директорка “Групи Впливу” Тетяна Дурнєва відзначила, що не всі внутрішньо переміщені особи хочуть змінити виборчу адресу, тому саме заявний принцип є доречним. “Є частина людей, які не асоціюють себе з мешканцями тої громади, в якій вони проживають, вони себе бачать тимчасовими мешканцями і не планують брати участь у виборах. Тому це буде порушенням їхніх прав, якщо ми автоматично змінимо їхні виборчі адреси”, – зазначила Дурнєва.
Керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах підкреслив, що тимчасова зміна голосування має стосуватись не тільки вимушених переселенців, а й трудових мігрантів, а також виборців, які вибули з місця реєстрації. За його словами, такі виборці не включаються до списку виборців, а на сьогодні їх близько 803 тисяч.
Народний депутат Олександр Черненко зазначив, що є проблема довести приналежність людини до громади, а також висловив побоювання, що під час виборів можуть бути фальсифікації, і тоді не член громади може вплинути на результати голосування.
У той же час, за словами координаторки проектів Центру інформації про права людини Людмили Янкіної, більше третини населення не проживає за місцем реєстрації, а люди, які є трудовими мігрантами, постійно їздять не на свої округи, щоб проголосувати. “Не є підставою відмовити людині в реалізації політичного права лише тому, що вона переселенець”, – додала Янкіна.
Експерти, присутні на робочій зустрічі, домовились провести декілька робочих нарад для узгодження основних позицій законопроекту щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни груп населення.
