Експерти розповіли, хто судитиме Генпрокурора
У проекті конституційних змін норму про вотум недовіри Генпрокурору прибрали, а призначення за конкурсом не запровадили.
Як повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини, про це розповів заступник Генпрокурора, член Конституційної комісії Віталій Касько на форумі “#КонституціЯ: суспільна довіра і нове правосуддя”.
За словами заступника Генпрокурора, зберігається традиційний підхід призначення Генерального прокурора і звільнення його президентом за згодою Верховної Ради. В проекті змін до Конституції немає існуючого зараз вотуму недовіри Генеральному прокурору, що тягне за собою відставку з посади. Це була рекомендація Венеційської комісії, яка викликала багато дискусій серед депутатів.
“Зокрема, пропонувалося позбавлення депутатів цієї можливості збалансувати призначенням Генерального прокурора за результатами конкурсу, що було окремо зазначено. Проте Конституційна комісія з цим не погодилась – основним аргументом було те, що це може бути передбачено в законі“, – розповідає заступник Генпрокурора.
Віталій Касько зазначає, що все ж таки якби це було прописано у Конституції, це було би гарантією того, що Генпрокурор, якого запропонував президент і за якого мала проголосувати Верховна Рада, був би обраний незалежною комісією за результатами вивчення особистих, ділових якостей та інших факторів. Це позбавило би необхідності ставити в подальшому питання про вотум недовіри.
Згідно зі змінами, Генпрокурор має обіймати посаду протягом 6 років, проте одна й та сама людина не може бути на посаді два терміни поспіль. На думку Венеційської комісії, цього достатньо для того, щоб перешкодити узурпації влади.
За словами народного депутата Антона Геращенка, якщо конституційні зміни будуть ухвалені, Генпрокурор втратить ще більше свого політичного впливу: “Ми маємо перетворити Генпрокурора з політичної фігури, на яку спираються президент та інші органи влади, щоб якось незаконно діяти у деяких випадках, на фігуру юридичну, що займається лише контролем за дотриманням законів. Наприклад, у Естонії Генпрокурора призначає міністр юстиції без якогось затвердження парламентом. Це просто один з високопосадовців, який ніяк не впливає на те, порушувати проти когось справу, виконувати якесь замовлення чи ні“.
Повноваження на зміну Генпрокурора має президент, але перед звільненням варто подумати про нову кандидатуру, яка може бути підтримана парламентом, говорить народний депутат.
Корумпованість у прокуратурі, на думку Геращенка, можна буде подолати лише тоді, коли будуть введені в дію положення закону про протидію та боротьбу з корупцією та запрацює Національне агентство з питань запобігання корупції.
“Тоді ми зможемо оцінювати спосіб життя прокурорів, які декларують зовсім невеликі кошти, але при цьому живуть розкішно. Ви знаєте про успішні журналістські розслідування. Ось недавно була історія з прокурором на прізвище Кудрявцев, який, працюючи на зарплату у 5000 гривень, примудрявся жити у шикарних маєтках, квартирах, відпочивати по всьому світу. Після цієї публікації пан Кудрявцев, який запасся рішенням суду, що не дає його люструвати, звільнився з органів прокуратури за власним бажанням. Але це окремі випадки, а має працювати система“, – говорить Геращенко.
Якщо Генпрокурор чи його заступники здійснили корупційне правопорушення, цим має займатись Антикорупційна прокуратура та голова Національного агентства з питань запобігання корупції. Якщо йтиметься про зловживання владою та службовим становищем, це буде Державне бюро розслідувань, зазначає Геращенко. Раніше ж фактично Генпрокурора неможливо було засудити без його участі. Однак для початку роботи ДБР відповідний закон має підписати президент.
Нагадаємо, Центр інформації про права людини повідомляв, що, згідно з проектом конституційних змін в частині правосуддя, прокуратуру позбавлять функцій загального нагляду, безпосереднього здійснення слідства, нагляду за дотриманням законодавства в пенітенціарній сфері.
