Іспит з української для держслужбовців цього року складатимуть майже 150 тисяч людей
Із 16 липня претенденти на посаду в органах державної влади чи місцевого самоврядування розпочнуть складати іспит на знання української мови.
Про це повідомила в інтерв’ю ZN.ua голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська.
Іспит проводитимуть відповідно до нових стандартів, розроблених Національною комісією зі стандартів державної мови. Складати його, за словами Демської, планують близько 150 тисяч посадовців. Йдеться про службовців усіх рангів: від міністрів до директорів шкіл і тих, хто починає працювати на певній посаді.
Перевірка складатиметься з двох частин: письмової та усної, що містять чотири блоки (тестові “Культура мови”, “Читання” і практичні “Письмо”, “Говоріння”). Структура іспиту буде схожою на міжнародний іспит з іноземної мови. Він розрахований на рівень С1 або С2 – найвищий за міжнародною шкалою.
“Ми проводимо зараз апробацію завдань і системи. Понад 70% учасників склали пробний іспит успішно. На нашому сайті буде розміщено тренажер з реальними завданнями. Ми зараз розглядаємо можливість, щоб усі іспитові завдання були відкриті. Хочемо, аби банк завдань містив не менше трьох тисяч завдань. Тоді все викладемо у вільний доступ, а комп’ютер потім рандомно обиратиме частину з них для іспитової сесії”, – розповіла Демська.
Виконану тестову частину іспиту перевірятиме комп’ютер, Усну частину складатимуть з екзаменатором, а запис розмови надсилатимуть на перевірку іншому екзаменатору, який не має жити в одному місті з претендентом. Живого спілкування між претендентом і екзаменатором не буде. За підсумками іспиту комісія ухвалить рішення щодо кожного учасника. Щоб отримати сертифікат, потрібно набрати 70% + 1 бал із загальної кількості. Сертифікат діятиме безстроково.
Випробувальні майданчики, за словами Демської, створять в усіх областях України, а тому місцевим посадовцям не доведеться їхати до Києва, щоб скласти іспит.
Перевірку не проходитимуть чинні держслужбовці, однак у разі зміни посади з бажанням залишитися на держслужбі їм доведеться це зробити.
Нагадаємо, що у квітні 2019 року парламент ухвалив закон про мову. Документ закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави. Всього за місяць дії закону Уповноважений із захисту мови отримав понад 600 звернень та скарг, зокрема через відсутність української версії сайтів.
За словами експертів, закон про мову можна назвати найкращим з подібних, ухвалених в Україні, але він має багато суттєвих недоліків з погляду дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та норм Конституції України. На суперечливі та дискримінаційні норми вказала у своїх висновках Венеційська комісія. ZMINA також докладно розповідала у власному аналізі про невідповідності стандартам прав людини в законі.