Ініціатива “Трибунал для Путіна” подала до МКС матеріали про катування росіянами цивільних українців
Харківська правозахисна група (ХПГ) Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Центр громадянських свобод (ЦГС) презентували подання, яке ініціатива “Трибунал для Путіна” подала до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС). У документі тортури цивільних, скоєні росіянами з лютого 2022-го до лютого 2024 року, кваліфікують як злочин проти людяності та воєнний злочин. За цей час задокументовано 580 таких випадків.
Про це під час заходу “Катування росіянами цивільних осіб на тимчасово окупованій території – злочин проти людяності” розповів директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Фото: скриншотЗа словами Захарова, російські контррозвідувальні служби поділили українців на тих, хто підлягає фізичному знищенню, тих, кого слід залякати, і тих, хто добровільно співпрацює з ними. Відповідно до цього поділу російська влада будувала свою політику на окупованих територіях.
Правозахисники припускають, що окупанти заздалегідь мали списки учасників бойових дій, правоохоронців, прикордонників, рятувальників, держслужбовців, громадських діячів, підприємців, журналістів та священників.
“В окупації саме ці люди опинилися під ударом. Їх незаконно затримували або викрадали. Потім усі ці люди опинялися у російських катівнях, де їх жорстоко катували. Ось, власне, цьому феномену і була присвячена наша робота, яка була закінчена наприкінці минулого року… Учасники нашої ініціативи “Трибунал для Путіна” задокументували 580 інцидентів, повʼязаних з катуваннями. У межах цих інцидентів зібрали інформацію про щонайменше 283 постраждалих та 74 загиблих осіб”, – зазначає Захаров.
До документа також увійшли дані про різні види катування, які застосовувалися до цивільних. Крім того, у ньому описуються нелюдські умови тримання бранців, які можна вважати тортурами, оскільки більшість з цих місць були непридатними для утримування там людей.
На думку правозахисників, метою тримання цивільних було отримання від них необхідної інформації, примушення до зізнання у нібито скоєних злочинах та співпраці. За допомогою катувань українців примушували публічно виявляти лояльність до окупаційної влади.
“Це подання включає 56 вивчених та задокументованих кейсів. І в деяких з цих випадків вдалося знайти виконавців. Застосовані росіянами тортури проти українців підпадають під визначення воєнних злочинів та злочинів проти людяності. В усіх незаконних місцях тримання були однакові умови та методи катування. Складається враження, що це все було задумано та реалізовано як певний план”, – вважає Захаров.
“Ми закликаємо Офіс прокурора МКС надати пріоритет розслідуванню злочинів катування у контексті незаконного затримання, викрадення і зникнення безвісти. Та виявити окремих підозрюваних на найвищих рівнях російської політичної та військової ієрархії, які несуть найбільшу відповідальність за реалізацію політики терору цивільного населення на окупованих територіях”, – додає він.
Нагадаємо, Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе і президент України Володимир Зеленський 25 червня підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України. Напередодні Рада Європи оприлюднила повний текст Статуту спецтрибуналу.
За словами правової аналітикині Центру прав людини ZMINA Онисії Синюк, підписання угоди про Спецтрибунал та затвердження його Статуту є черговим значущим кроком на шляху до відповідальності винних за злочин агресії, а також встановлення факту вчинення злочину агресії проти України в судовому порядку.
Адже жодна інша міжнародна інституція, зокрема Міжнародний кримінальний суд, сьогодні не має повноважень розглядати злочин збройної агресії, тобто судити Росію за сам факт вторгнення в Україну.
Згідно з оприлюдненим текстом статуту, трійку лідерів держави-агресора (главу держави, главу уряду та міністерства закордонних справ) Трибунал зможе засудити навіть заочно і навіть за ті дії, які вони вчиняли, перебуваючи на посаді, але лише після того, як ці особи підуть з посади. Щодо інших топпосадовців держави-агресора заочні судові провадження Трибуналу можливі в будь-який момент.
Важливо, що Трибунал, за наявності достатніх доказів, зможе судити за злочин агресії не лише представників РФ, а й представників інших держав, наприклад, Білорусі, зауважує правозахисниця.
Фото обкладинки: Дмитро Лубінець. Катівня у Балаклії