Художник, який у Євпаторії облив міську адміністрацію жовтою та блакитною фарбами, зник після затримання 

Дата: 17 Травня 2022
A+ A- Підписатися

27-річний Богдан Зіза, який у Євпаторії облив двері міської адміністрації жовтою та блакитною фарбами, а потім кинув у будівлю запалений “коктейль Молотова”, не виходить на зв’язок після затримання.  

Про це пишуть “Ґрати” з посиланням на друга і Зізи. 

Фото з телеграм-каналу Кримський вітер

Інцидент стався рано-вранці в понеділок, 16 травня. Своєю акцією молодик виступив проти російської агресії щодо України. Крім того, 23 лютого, за день до початку повномасштабного вторгнення Росії, Зіза опублікував у соцмережах запис, на якому він зачитує власний антивоєнний вірш. 

Після акції 16 травня Зізу не змогли затримати одразу, але трохи згодом знайшли за допомогою записів з камер відеоспостереження.

Того ж дня представники правоохоронних органів окупаційного режиму поширили через кримські ЗМІ та телеграм-канали відео. На ньому Зіза визнав, що провів акцію в Євпаторії, вибачився і сказав, що готовий понести покарання: “спокутувати свою провину непосильною працею”.

На записі він помітно нервує. 

Його друг вважає, що Зізу били та змусили записати відео:

“На записі, де Богдан нібито дає свідчення, мені здається, що його побили. На самому відео на обличчі слідів побоїв не видно, але сильно порвано футболку. Можу сказати, що Богдан був дуже наляканий: голос тремтів, текст ніби заготовлений, очевидно не своїми словами він це говорив. Думаю, все сказане записувалося під великим тиском”. 

З моменту затримання друзі та правозахисники намагаються знайти Зізу, проте де він, невідомо. На сайті Євпаторійського міського суду інформації про арешт або розгляд адміністративної справи щодо Зізи немає, пишуть “Ґрати”.

За даними “Крим SOS“, за роки окупації Криму на півострові сталося 44 насильницькі зникнення. Окрім Богдана Зізи, досі нічого не відомо про долю та місце перебування ще 15 людей.
 
У січні 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію “Припинення практики насильницьких зникнень на території держав Ради Європи” №15431.
 

Асамблея нагадала, що насильницькі зникнення порушують низку ключових прав людини й рівною мірою заборонені міжнародною системою прав людини та міжнародним гуманітарним правом, незалежно від природи та кваліфікації збройного конфлікту. Жодні обставини, чи то загроза війни, війна, внутрішня політична нестабільність, чи будь-яка інша надзвичайна ситуація не виправдовують злочину насильницького зникнення.

Нагадаємо, що Офіс генпрокурора оголосив підозру російським військовим за підрив дамби Північно-Кримського каналу.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter