Хто оцінюватиме суддів у складі Громадської ради доброчесності

Членами Громадської ради доброчесності – громадського органу, що має оцінювати кваліфікацію суддів, – можуть стати представники правозахисних ГО, науковці-правники, адвокати та журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.

Про це йшлося на круглому столі, присвяченому формуванню Громадської ради доброчесності і проведеному 27 вересня, напередодні набрання чинності Закону “Про судоустрій та статус суддів”, передає Громадській простір.

На переконання учасників круглого столу, саме якісний склад цього органу може забезпечити його незаангажованість та професійність у діяльності. Адже Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

До завдань Ради входитимуть: збір, перевірка й аналіз інформації щодо судді, підготовка інформації та доповідь висновку на засіданні ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді.

“Громадська рада доброчесності — абсолютно новий для нашої судової системи орган, який стане важливим інструментом у процесі кваліфікаційного оцінювання суддів. Саме тому процес створення Ради повинен бути максимально публічним та зрозумілим. Зі свого боку, Асоціація правників України має на меті не лише взяти активну участь у формуванні Громадської ради доброчесності, а й інформаційно супроводжувати цей процес від старту до завершення”, — коментує президент АПУ Денис Бугай.

“Уперше громадськість інтегрується в процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів”, — зазначив Станіслав Щотка, секретар Вищої кваліфікаційної комісії суддів, коментуючи відповідні норми Закону України “Про судоустрій та статус суддів”.

Оцінюючи практичні аспекти роботи майбутнього органу, він запевнив у готовності ВККС надавати повну підтримку у роботі членів Ради та висловив переконання, що до Вищої ради правосуддя мають бути передані лише негативні висновки перевірки кандидата.

“Дані перевірки, які не містять вирішального негативного значення, а також позитивні висновки, мають бути передані до Вищої ради правосуддя лише у вигляді інформації”, — зазначив він.

Чимало практичних аспектів роботи Громадської ради доброчесності не врегульовані Законом. І це, на думку Романа Куйбіди, головного експерта групи “Судова реформа” громадської платформи “Реанімаційний пакет реформ”, є позитивним моментом.

“Рада має сама визначати правила своєї роботи. Діяльність цього недержавного органу не повинна бути занадто зарегульована”, — переконаний він.