Громадськість у Тіньовому звіті для Єврокомісії вказує на проблеми у політиці щодо внутрішнього переміщення і просить владу їх усунути

Попри певні законодавчі зміни, політика держави щодо ВПО нестабільна – уряд періодично змінює рішення про скорочення або продовження фінансової допомоги, що створює напруженість у суспільстві.

До таких висновків дійшли правозахисні організації, які уклали блок “Захист основоположних прав і свобод” у Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України.

Громадські організації нагадують, що внаслідок збройної агресії проти України значна частина населення зазнала внутрішнього переміщення або перемістилася за кордон.

У квітні 2023 року уряд ухвалив нову Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та операційний план заходів з її реалізації у 2023–2025 роках. Документ визначив декілька векторів державної політики щодо внутрішнього переміщення, які передбачають, окрім інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО), етапи евакуації, адаптації, гідне добровільне повернення до покинутого місця проживання та реінтеграцію там, а також посилення спроможності держави у реагуванні на проблеми внутрішнього переміщення та забезпечення умов для реалізації державної політики у сфері внутрішнього переміщення.

Втім, автори звіту вказують, що наразі складно оцінити, наскільки виконання Стратегії позитивно впливає на забезпечення прав переселенців і чи дійсно впливає через нетривалий час впровадження Стратегії.

11 січня 2024 року Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, визнала роботу щодо виконання Операційного плану заходів з реалізації у 2023–2025 роках Стратегії недостатньою. Комісія запропонувала уряду актуалізувати положення Операційного плану з урахуванням сучасних реалій та основних потреб ВПО. Утім, операційний план так і не оновили.

Автори Тіньового звіту наголошують на проведенні незалежної оцінки стану виконання Стратегії. На їхнє переконання, це важливо зробити, щоб зрозуміти вплив її впровадження на ситуацію із реалізацією прав ВПО в Україні.

Правозахисники також вказують, що базовий Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” №1868 комплексних змін після 2022 року не зазнав. Натомість у парламенті зареєстровано понад десять законопроєктів, що пропонують вносити точкові зміни у цей профільний закон.

Повідомляється, що частина з них не узгоджується із вже впровадженою державною політикою щодо внутрішнього переміщення, не має фінансового обґрунтування і може спричинити штучне збільшення кількості переселенців та загострення складних життєвих обставин вразливих груп населення.

Громадські організації констатують, що попри наявність Стратегії та профільного законодавства, політику держави щодо переселенців складно назвати сталою. Вони вказують, що протягом 2023–2024 років декілька разів змінювалося бачення надання ВПО фінансової підтримки. Так, до прикладу, зміна відбулася 1 березня 2024 року, коли набрали чинності нові правила виплат допомоги на проживання ВПО.

Чергове скорочення виплат очікувалося з 1 вересня 2024 року, проте наприкінці липня віцепрем’єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук заявила, що на урядовому рівні Кабмін ухвалив рішення про продовження ще на пів року виплат тим ВПО, хто ці виплати наразі отримує. За її словами, йдеться про 1,5 млн осіб.

“Це вже не перше продовження виплат, яке відбувається після прийнятого та публічно прокомунікованого урядом рішення про скорочення виплат для ВПО. Подібна практика перебування в невіданні щодо перспективи отримання фінансової підтримки від держави створює суттєве напруження в суспільстві”, – вказують правозахисні організації у Тіньовому звіті.

Наразі в Україні – близько 4,9 млн офіційно зареєстрованих ВПО. Протягом 2023 року понад 2,5 млн ВПО отримали допомогу на проживання, на виплату якої з державного бюджету було виділено 73,3 млрд грн.

Зміни, які запроваджує уряд, спрямовані на скорочення виплат грошової допомоги для стимулювання ВПО до економічної самостійності. Для цього уряд припиняє виплату допомоги на проживання ВПО, виплати залишаються для найбільш вразливих категорій, з іншого боку – він не запроваджує додаткових механізмів для сприяння такій зайнятості.

Укладачі звіту вважають, що скасування виплати допомоги на проживання ВПО може спонукати їх до повернення до покинутого місця проживання, попри тривалі обстріли, інтенсивні бойові дії або навіть тимчасову окупацію. А частина ВПО можуть вирішити виїхати за кордон у пошуках кращих умов проживання. Тоді як забезпечення евакуації людей із зони бойових дій вимагає значних ресурсів – як державних і комунальних, так і національних та міжнародних організацій.

Читайте також: Скасування виплати допомоги може стимулювати переселенців до повернення на окуповані території – Омбудсман

Вони вважають, що за умови скорочення виплат мають розвиватися сервіси, зокрема соціальні послуги в приймаючих громадах. До прикладу, мають бути, зокрема базові соціальні послуги, комплексна соціальна послуга з формування життєстійкості.

Так само важливе розв’язання житлових проблем і створення умов для отримання ВПО житла у тимчасове користування. Повідомляється, що 17 липня 2024 року парламент ухвалив два законопроєкти – №11028 та №11281. Обидва прийняті в першому читанні й наразі готуються до другого читання.

Законопроєкт №11281 передбачає створення Інформаційної бази даних об’єктів нерухомого майна для проживання ВПО, де буде збиратись інформація про об’єкти державної, комунальної та за бажанням власника приватної форми власності, які використовуються або можуть бути використані для проживання ВПО.

Передбачається, що інформація у вигляді інтерактивної мапи буде публічно доступною. ВПО зможуть подавати заявки на проживання у вибраних об’єктах, а держава і міжнародні партнери, гуманітарні організації отримають інформацію про об’єкти, в які можна вкладати кошти для реконструкції, а також скільки саме орієнтовно коштів потребує кожен об’єкт.

Крім того, документ пропонує передбачити, що під час дії воєнного стану та протягом трьох років після його припинення чи скасування майно освітніх закладів різної спеціалізації та видів, зокрема професійної, професійно-технічної, дошкільної, вищої освіти, яке не використовується за призначенням 12 місяців поспіль, надається в оренду для проживання ВПО у встановленому урядом порядку.

Поміж іншим зміни до Закону “Про оренду державного та комунального майна” передбачили, що право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону матимуть державні та комунальні підприємства, громадські та благодійні організації, які забезпечують проживання ВПО. Уряду також доручається встановити пільгові умови розрахунку орендної плати за державне та комунальне майно для таких орендарів.

Водночас укладачі Тіньового звіту наголосили, що актуальним лишається розробка житлової стратегії для переселенців, що могла б стати для уряду дорожньою картою дій на шляху до забезпечення житлових прав ВПО.

“Ця ситуація дедалі ускладнюється недостатньо ефективною комунікацією впроваджуваних змін з боку органів влади. Всі зміни, які відбувалися протягом року в державній підтримці ВПО, не були прокомуніковані наперед, що призвело до збільшення звернень на гарячі лінії громадських організацій, до урядових контактних центрів”, – пояснили правозахисні організації.

Окремим проблемним питанням залишилася виплата пенсій ВПО, які виїхали з території Автономної Республіки Крим після 24 лютого 2022 року. Уповноважений Верховної Ради з прав людини повідомляє, що вони опинилися у вразливому становищі внаслідок відмови органів Пенсійного фонду у виплаті пенсій на підставі того, що таких людей вважають забезпеченими пенсіями від окупаційного Пенсійного фонду або тому, що вони не можуть ані підтвердити, ані спростувати факт неотримання ними пенсії та інших соціальних виплат “за попереднім місцем отримання пенсії” в Криму. Напередодні пенсіонерка Марина Козаренко розповіла Крим.Реалії про свій досвід отримання пенсії після виїзду з тимчасово окупованого Кримського півострова. 

У квітні 2024 року парламент ухвалив закон №3674-IX, яким серед іншого передбачено призначення, відновлення та продовження пенсійних виплат для осіб, які проживають на ТОТ або під час окупації виїхали на підконтрольну уряду України територію, за умови звернення людини до Пенсійного фонду України із заявою щодо неотримання пенсії від РФ.

Наразі Міністерство соціальної політики розробляє відповідні підзаконні нормативно-правові акти, які міститимуть механізм реалізації положень закону в частині виплати пенсій жителям ТОТ.

Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Кабінет Міністрів забезпечити виплату пенсій ВПО на загальних підставах і продовження соціальної підтримки найвразливіших груп.

У вересні 2024 року правозахисники закликали владу не ліквідовувати Мінреінтеграції, а навпаки, розширити його повноваження. 

Напередодні під час презентації тіньового звіту заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра повідомила, що до підготовленого проєкту стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на п’ять років увійшло питання забезпечення перехідного правосуддя на деокупованих територіях.

Нагадаємо, перехідне правосуддя – всесвітньо відома політико-правова концепція transitional justice. Її використовують у кожній державі, яка переходить зі стану конфлікту та окупації до стану миру. Вона передбачає комплекс заходів подолання наслідків війни та окупації і встановлює запобіжники, які унеможливлять повторення конфліктів.

Концепція передбачає чотири головні складові:

• кримінальне судочинство – покарання винних за найтяжчі злочини;
• констатацію істини – документування порушення прав людини;
• відшкодування збитків жертвам, відновлення порушених прав постраждалих під час війни;
• інституційні реформи судової та правоохоронної системи, сектору безпеки, а також перевірку держслужбовців на співпрацю, зокрема з бойовиками.

Читайте також: Крізь війну до ЄС: чому неможливо оцінювати євроінтеграційний рух без урахування наслідків російської агресії

Автори Тіньового звіту також наголосили, що в українському законодавстві досі немає визначення категорій осіб, постраждалих від збройної агресії проти України, та комплексної системи компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України.