Громадськість надала пропозиції до проєкту держстандарту підтриманого проживання: які норми потребують допрацювання

Громадська спілка “Ліга сильних” надала офіційні пропозиції до проєкту державного стандарту соціальної послуги підтриманого проживання осіб похилого віку та людей з інвалідністю. В них зазначені норми, які потребують допрацювання.

Про це організація повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Фото: koda.gov.ua

На сайті Міністерства соціальної політики опублікований проєкт державного стандарту соціальної послуги підтриманого проживання осіб похилого віку, осіб з інвалідністю. Попередній держстандарт був затверджений 2017 року.

Підтримане проживання – це комплекс заходів, спрямованих на створення для людей з інвалідністю та людей старшого віку необхідних соціально-побутових умов для самостійного життя.

“Ми вітаємо спробу врегулювати надання цієї важливої послуги, однак вбачаємо низку критичних моментів, які потребують доопрацювання”, – зазначають у “Лізі сильних”, яка є об’єднанням громадських організацій в інтересах людей з інвалідністю.

У громадській спілці наводять свої зауваження до проєкту державного стандарту підтриманого проживання. Зокрема, щодо кількості людей в одному приміщенні – у проєкті відсутнє обмеження числа отримувачів послуги в одному житловому просторі.

“Це створює ризик повернення до інституційної моделі та малих групових будинків. Ми закликаємо встановити чітку нормативну межу з урахуванням індивідуальних потреб та комфорту”, – заявляють у спілці.

Також зазначається, що об’єднання людей старшого віку та людей з інвалідністю в межах одного стандарту не відповідає реальним потребам цих категорій. До кожної з груп має бути окремий підхід:

“Документ недостатньо акцентує на дотриманні прав людини та осіб з інвалідністю. Пропонуємо чітко закріпити ці принципи у самому стандарті”.

Формальна система нарахування балів не має бути вирішальним критерієм для отримання послуги. Рішення повинні враховувати контекст, а не лише цифри, наголошують у спілці.

 У “Лізі сильних” наполягають на щонайменше двох регулярних переглядах індивідуальних планів підтримки на рік. Оцінювання раз на рік недостатньо:

“Закликаємо запровадити вимірювані показники прогресу отримувачів, щоб відстежувати реальний ефект послуги”.

Також пропонується включити до складу послуги компоненти підтримки у здобутті освіти, реабілітації та працевлаштування в межах громади.

Також серед зауважень – відмова у послузі має бути прозорою. У разі відмови через нестачу ресурсів, стандарт має передбачати інформування органів влади для належного планування послуг.

“Ми сподіваємося, що наші зауваження будуть враховані. Державний стандарт має ґрунтуватися на правах людини, а не лише на адміністративних процедурах. У контексті війни, коли багато людей отримують інвалідність, питання якісної підтримки не можна відкладати на потім”, – наголосили у спілці громадських організацій, які захищають права людей з інвалідністю. 

24 грудня 2024 уряд ухвалив Стратегію реформування психоневрологічних, інтернатних закладів та деінституціалізації догляду за людьми з інвалідністю та похилого віку. Передбачається, що відповідні послуги надаватимуться на рівні громад, завдяки чому до інтернатів потраплятиме менше людей, які потребують підтримки в проживанні. Реформа деінституалізації є одним із зобов’язань України на шляху вступу до ЄС.

Нагадаємо, ZMINA розповідала, що більшість українців нічого не знають про підтримане проживання. Проте 71% респондентів вважає, що люди з інвалідністю мають жити окремо в спеціальних закладах. 

Також ZMINA писала, що внутрішньо переміщені особи старшого віку та люди з інвалідністю можуть скористатися соціальною послугою підтриманого проживання в громаді замість розміщення в інтернатному закладі. Послугу підтриманого проживання фінансуватимуть за принципом “гроші ходять за людиною”. Це дозволить людям самостійно обирати надавача та сплачувати за послугу коштами, наданими державою. Наразі в експериментальному проєкті вже беруть участь 18 надавачів соцпослуг, які можуть опікуватися більш ніж 250 людьми.