Громадська рада доброчесності заявила про тиск із боку ТСК та закликала не втручатися в судову реформу
Громадська рада доброчесності заявила про втручання в роботу інституцій, які забезпечують добір та очищення суддівського корпусу.
Про це йдеться на сторінці громадської організації.
Фото: LexInformПричиною цього стала позиція експертної групи при тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради. 31 жовтня вона оприлюднила висновок, у якому стверджується, що Громадська рада доброчесності нібито працює поза законом і створює “корупційні ризики”, які можуть загрожувати незалежності судової влади.
У ГРД такі твердження розцінили як спробу тиску. Представники ради наголосили, що вона діє легально з 2016 року, а її робота дев’ять років регламентується статтею 87 Закону “Про судоустрій і статус суддів”. Основна мета ради – здійснювати громадський контроль за добором і очищенням суддівського корпусу.
Громадська рада доброчесності закликала ТСК утриматися від поширення недостовірної інформації про її діяльність і не допустити втручання в процес судової реформи. У заяві наголошується, що незалежність механізмів оцінювання суддів є важливою складовою виконання зобов’язань України на шляху до членства в Європейському Союзі.
Нагадаємо, що в Україні з 24 грудня 2024 року набули чинності єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики суддів.
Відтоді запровадили низку термінів, як повідомляв sud.ua, зокрема такі:
- “звичайна розсудлива людина” – законослухняна людина, яка достатньою мірою інформована про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини збоку;
- “обґрунтований сумнів” – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.
Єдині показники визначають, що оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) відбувається за такими критеріями:
- незалежність;
- неупередженість;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка в професійній діяльності та особистому житті;
- чесність;
- сумлінність;
- непідкупність;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
У частині дотримання етичних норм враховується, чи не відвідував суддя тимчасово окуповані території України або території держави-агресора без нагальної потреби.
Також критерієм “чесніть” передбачається, що суддя (кандидат на посаду судді) докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
У документі зазначається, що Європарламент у резолюції 11 лютого 2021 року щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС звернув увагу на відсутність вимоги та належно визначеної процедури оцінювання кандидатів на посаду судді (поза процедурою кваліфікаційного оцінювання) на відповідність критерію доброчесності.
