Генасамблея ООН визнала геноцидом масове вбивство чоловіків та хлопчиків-мусульман у Сребрениці
Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою започатковують 11 липня Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду у боснійському місті Сребрениця у липні 1995 року.
Про це стало відомо з трансляції засідання.
Скриншот трансляції webtv.un.orgЗа резолюцію проголосували 84 країни, проти – 19. Ще 68 країн утрималися, а 22 не голосували. Документ підтримали троє з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН – США, Велика Британія та Франція, а проти виступили Росія та Китай.
Документ готували Німеччина та Руанда. Постійна представниця Німеччини в ООН Антьє Леендерце заявила, що ініціатива резолюції “стосується вшанування пам’яті жертв і підтримки тих людей, хто вижив, та продовжує жити зі шрамами того доленосного часу”.
Водночас підготовка та ухвалення резолюції спричинили обурення та спротив влади Сербії. Президент країни Александар Вучич назвав документ політизованим та наголосив, що відповідальність за різанину у Сребрениці встановили вироки Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії. Встановлення 11 липня Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду у Сребрениці він порівняв із відкриттям скриньки Пандори.
“Ви зіткнетеся з десятками таких резолюцій щодо питання геноциду”, – вважає він.
Зі свого боку Леендреце після голосування підкреслила, що резолюція не спрямована проти будь-якої країни, зокрема Сербії, а лише щодо тих, хто чинив злочин.
Відтепер ООН запрошує всі держави-члени, організації системи організації, інші міжнародні та регіональні організації та громадянське суспільство, включаючи неурядові організації, академічні установи та інші відповідні зацікавлені сторони відзначати Міжнародний день в пам’ять жертв геноциду 1995 року в Сребрениці, а також проводити відповідні освітні та просвітницькі заходи.
Геноцид у Сребрениці – це масове винищення боснійськими сербами близько 8 тисяч боснійських чоловіків та хлопчиків мусульман з 13-го по 22 липня 1995 року. У багатьох жертв різанини були зв’язані руки й ноги, а на тілах також були сліди каліцтва. За кілька років до геноциду, у 1993-му, Рада безпеки ООН оголосила анклав Сребрениця “зоною безпеки”, вільною від військових дій, втім, це не завадило трапитись злочину.
Судово-медичні експерти досліджують масове поховання в Сребрениці. Фото: Марк Мільштейн/Dreamstime.comГеноцидом події у Сребрениці раніше називали Міжнародний трибунал із колишньої Югославії, Європарламент та Міжнародний суд ООН. Щодо останнього рішення, то судді також додали, що Сербія не була безпосередньо причетна до геноциду, втім, влада не зробила нічого, щоб запобігти різанині.
Нагадаємо, що ексміністра Гамбії засудили у Швейцарії на 20 років за злочини проти людяності.
Фотографія обкладинки: galerija110795.ba
