Фотовиставку “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі” показали під час саміту Кримської платформи

Фотовиставку “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі” показали в межах ІІІ Парламентського саміту Кримської платформи, який цього року відбувався в столиці Латвії Ризі.

Експозицію представили під час заходу “Депортація кримськотатарського народу 1944 року: від визнання геноциду до відновлення прав кримських татар у складі Української держави”, який відбувся в Музеї окупації Латвії, пише ZMINA.

Фото: Валерія Мезенцева, Експертна мережа Кримської платформи

Захід-обговорення був організований Меджлісом кримськотатарського народу, ГО “Кримськотатарський ресурсний центр” за підтримки Посольства України в Латвії.

Організатор фотовиставки – Центр прав людини ZMINA за підтримки Представництва президента України в АРК і Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Це 48 світлин авторства громадянських журналістів, які, ризикуючи життям, фіксували незаконні арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів проти кримськотатарського народу з початку окупації Криму.

Фото: Валерія Мезенцева, Експертна мережа Кримської платформи

Здебільшого громадянські журналісти – це кримськотатарські активісти та родичі політв’язнів. Багатьох з них ув’язнили за роки окупації Криму. Зараз у списку незаконно ув’язнених Росією 17 імен, серед них журналіст “Радіо Свобода” Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші.

Як пояснила керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко, фотовиставка має на меті привернути увагу громадськості до ситуації з правами людини на окупованому півострові та становища політв’язнів РФ. На світлинах учасники саміту змогли побачити фотодокази незаконних арештів кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища у сфабрикованих кримінальних справах.

Загалом за десять років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнав щонайменше 21 журналіст, сотні медійників зіткнулися з різними переслідуваннями.

Частиною культурної складової експозиції, представленої в межах парламентського саміту, також став фотопроєкт “Qarşılıq / Спротив”, що представляє портрети військовослужбовців кримськотатарського походження та їхню мотивацію боротися за звільнення всіх окупованих територій та перемогу України.

У заході, який відбувся в Музеї окупації Латвії, взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял, голова правління КРЦ Ескендер Барієв та латвійський юрист і дипломат Андріс Тейкманіс. Модератором дискусії виступив депутат Сейму Латвії 12-го скликання Ромуальдс Ражукс, пише КРЦ.

З вітальним словом виступив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який наголосив на важливості деокупації Криму, подолання російського колоніалізму та повернення кримськотатарського народу на Батьківщину.

Андріс Тейкманіс. Джерело: КРЦ

Під час обговорення Тейкманіс висловив солідарність із кримськотатарським народом, засудивши злочини окупаційної “влади”.

“Депортація кримських татар – це злочин проти людяності, і важливо, щоб усі країни це визнали. Усі держави повинні дотримуватися міжнародного права, попри різні думки в Європейському Союзі щодо злочинів проти людяності”, – наголосив Тейкманіс.

Він нагадав, що жителі Латвії також зазнали кількох хвиль депортації до Сибіру під час окупації СРСР. Однак ті, хто вижив, повернулися додому після смерті Сталіна, водночас кримські татари отримали таку можливість лише після 1991 року, коли Україна оголосила про незалежність.

На жаль, для багатьох європейців ці питання залишаються на периферії уваги, оскільки вони далеко від їхнього місця проживання, через що політична воля до дій значно слабша, сказав дипломат.

“Саме тому важливо підтримувати країни, які обирають шлях справедливості. Сейм Латвійської Республіки став першим парламентом після Верховної Ради України, який визнав депортацію кримських татар геноцидом”, – підкреслив він.

Джерело: КРЦ

Наріман Джелял у своєму виступі закликав демократичні країни до визнання депортації кримських татар геноцидом, а також до конкретних кроків щодо захисту прав корінних народів України зараз та після деокупації півострова. Він наголосив на тому, що окупанти примусово мобілізують українців та кримських татар до російської армії, що є порушенням міжнародного права. Він також підкреслив важливість військової допомоги для повернення окупованих територій.

Особливу увагу учасники заходу приділили міжнародним механізмам, спрямованим на реінтеграцію тимчасово окупованого Криму до України.

Нагадаємо, що 23–24 жовтня 2024 року в Ризі відбувся III Парламентський саміт міжнародної Кримської платформи, організований парламентом Латвійської Республіки в співпраці з Експертною мережею Кримської платформи, Латвійською платформою для розвитку співпраці (LAPAS) та Латвійським інститутом міжнародних відносин.

Участь у заході підтвердили делегації з понад 40 країн світу та представники міжнародних організацій.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що учасники ІІІ Міжнародного парламентського саміту Кримської платформи ухвалили спільну заяву, в якій найрішучішим чином засудили дії Росії щодо України й, зокрема, Криму та окреслили подальші дії задля підтримки нашої країни в протидії російській агресії.