Естонія визнала депортацію кримських татар 1944 року актом геноциду
Парламент Естонської Республіки (Рійгікогу) 16 жовтня 2024 року схвалив Заяву про визнання депортації кримськотатарського народу радянським режимом у 1944 році актом геноциду. Таке рішення підтримали 83 депутати Рійгікогу.
Про це інформує Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Документом засуджується масове винищення кримських татар та їхня насильницька депортація з Кримського півострова.
Також у заяві підкреслюється, що Російська Федерація після окупації Криму у 2014 році продовжує політику геноциду проти кримських татар, спрямовану на знищення їхньої ідентичності.
Заявою депутати Рійгікогу закликають засудити продовження злочинів проти кримських татар в окупованому Криму, які тривають сьогодні через систематичні затримання, тортури, викрадення і заборони вивчати та використовувати рідну мову.
Також у заяві закликають міжнародну спільноту виявити солідарність та продовжувати засуджувати окупацію Криму Російською Федерацією.
Представництво президента України в АРК подякувало депутатам естонського парламенту, які ініціювали та підтримали цей процес, а також окремо Дмитру Теперіку, експерту Ради з питань когнітивної деокупації Криму, за супровід цього процесу.
У відомстві вказали, що Естонія підтверджує свою підтримку України та постійно бере активну участь на всіх рівнях Кримської платформи, демонструючи свою незмінну позицію щодо відновлення територіальної цілісності нашої держави. Водночас представництво закликало парламенти інших країн доєднатися до Естонської Республіки й також розпочати процеси визнання депортації 1944 року кримських татар актом геноциду.
Читайте також: Розслідування депортації кримських татар 1944 року як акт геноциду наближається до фіналу: чи передадуть обвинувальний акт до суду?
Як відомо, цьогоріч минуло 80 років відтоді, як радянський режим вчинив геноцид, депортувавши весь кримськотатарський народ з території Кримського півострова.
Раніше депортацію визнали актом геноциду кримськотатарського народу 2015 року Україна, 2019 року – Латвія та Литва, 2022-го – Палата громад Канади, 2024-го – Польща.
Щорічно в Криму з нагоди роковин Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу відбувалися масові заходи, зокрема жалобний мітинг у центрі кримської столиці. Утім, після військової операції Росії із захоплення Кримського півострова проведення подібних акцій у центрі тимчасово окупованого Сімферополя росіяни заборонили.
Комуністичний режим СРСР та згодом Росія цілеспрямовано поширювали протягом десятиліть міф про кримських татар щодо “зради”. І сьогодні країна-окупантка використовує цей наратив для поширення мови ворожнечі, утисків та розбрату в тимчасово окупованому Криму.
